Виярок, -рку, м. Лощинка, неглубокій оврагъ. Там такий є виярок, то вода й залива инколи. Ум. ви́ярочок.
Залу́пати, -паю, -єш, гл. Захлопать (глазами).
Клямка, -ки, ж. Щеколда. Коли чує, — хтось лапає біля клямки; відчинив двері. Клямка запала. Дѣло кончено, поздно ужъ. Ум. клямочка. Вона зараз притягне залізну клямочку з гвіздочком.
Незвичайний, -а, -е. 1) Необыкновенный, необычайный, необычный. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Тільки вип'є що незвичайне — то й знову хвороба.
2) Невѣжливый, неприличный. А за рід їх хто тут скаже незвичайне слово?
Плідниця, -ці, ж. Плодовитая самка.
Подарок, -рку, м. = дарунок. Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. Ум. подарочок. Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки.
Премудрий, -а, -е. 1) Премудрый. І премудрих немудрі одурять.
2) Очень искусный. Бери мене, дядьку, премудрую швачку.
Присвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать, удостовѣрить.
Угнавий, -а, -е. = вугноватий.
Шапковитий, -а, -е. Низкопоклонный. Сказано лях: такий облесливий, шапковитий.