Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лізко

Лі́зко, -ка, с. Ум. отъ лезо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЗКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЗКО"
Гуркотли́вець, -вця, м. Лѣсной голубь, дикій, сизый голубь, Columba oenas. Вх. Пч. II. 9.
Жалісни́й Cм. жалісливий.
Мизинча́, -ча́ти, с. = мизинець 2. Камен. у.
Обпарити Cм. обпарювати.
Покресати, -шу́, -шеш, гл. Высѣкать огонь нѣкоторое время.
Починальниця, -ці, ж. Начинающая. П'ятниця — починальниця, а субота — шишкобгальниця. Мил. 149.
Рило, -ла, с. 1) Рыло, морда. А ти, міхоноша, дми козі під рило. Чуб. III. 263. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли удариться об дуб рилом. Рудч. Ск. І. 23. 2) Бранное: лицо у человѣка. Видно й з рила, що Пархім. Ном. № 6315.
Свекрушин, -а, -е. Принадлежащій свекрови. Г. Барв. 437.
Сідання, -ня, с. Дѣйствіе отъ глагола сідати.
Ченчух, -ха, м. Родъ растенія. У діброві ченчух усіяла: ой як я піду за нелюба, не цвіти, ченчух, у діброві. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІЗКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.