Відбороняти, -няю, -єш, сов. в. відборони́ти, -ню́, -ниш, гл. Оборонить, защитить. Ну, спасибі, дядьку, що ти мене 'д смерти відборонив, відбороню і я тебе.
Гаду Обыкновенно съ повтореніемъ въ выраженіи: я (він, ти і т. д.) гаду, гаду. Я (онъ, ты и т. д.) болтаю.... Гаду, гаду, а вовк суне. Гаду, гаду, а пси в крупах.
Жиді́вчин, -на, -не. Еврейкинъ.
Наку́щитися, -щуся, -щишся, гл. Расти кустомъ. Накущилось жито.
Підколінниці, -ниць, ж. мн. Родъ шерстяныхъ чулковъ.
Попоїздити, -джу, -диш, гл. Поѣздить много. Як попоїздили, так набрали собі усякого звіра.
Розвиток, -тку, м. Развитіе.
Роспинка, -ки, ж. Распорка (для удержанія двухъ предметовъ въ раздѣльномъ положеніи).
Тручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Толкать другъ друга. Плигали, дрочились, тручались.
Утіха, -хи, ж. Утѣха, удовольствіе, забава. Сопілка — вівчареві втіха. Утіхи на годину, а біди до смерти. Жили одним життям, тішилися однією втіхою, сумували одним сумом. Ум. утішка, утіхонька. Утішенька. Як вирву Я для утішки чотирі орішки. Тобі, бач, усе смішки та втішки.
