За́водь, -ді, ж. Заливъ.
Зі́па, -пи, ж. Крикунья.
Копачкий, -а, -е. = копательний. Дід Юрко замолоду був копачкий.
Мацапу́рів, -рова, -ве Принадлежащій мацапурі. Мацапурова невіра (брань).
Перестрах, -ху, м. Ужасъ, испугъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) удариться об дуб рилом.
Пожадливість, -вости, ж. Вожделѣніе, похоть, жадность.
Поскромадити, -джу, -диш, гл.
1) = поскребти.
2) — потилицю. Почесать въ затылкѣ. Грицько... поскромадив потилицю і геть відійшов.
Ставник, -ка́, м.
1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні день-у-день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає.
2) Свѣча для церковнаго подсвѣчника. Воскові ставники. У церкву було накуплять ставників та нишком на Великдень, або на Різдво у цвинтарі й покладуть біля вівтаря. Три хунти воску на ставник.
3) ставника́ поставити. Подбить пазъ, поставить фонарь.
Сусідній, -я, -є. Сосѣдній. Дівчата оце з сусідніх сіл.
Шпичак, -ка, м.
1) Ростокъ, появившійся изъ земли. Повитикались червоненькі шпичаки пивонії та півників.
