Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лікарчин

Лі́карчин, -на, -не. Принадлежащій лѣкаркѣ, докторшѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІКАРЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІКАРЧИН"
Довжни́к, -ка́, м. 1) Должникъ. Єв. Л. VII. 41. Довжник весело бере, а смутно віддає. Ном. № 10623. 2) Раст. Euphrasia officinalis. Лв. 98.
Кунка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Куфа, -фи, ж. Бочка. Горілка, меди, пива так за їми в куфах і їздять — хто стрінеться, усякого частують. К. ЧР. 85.
Попогрюкати, -каю, -єш, гл. То-же, что и грюкати, но продолжительное время. Попогрюкала добре в двері, поки почули, — добре сплять люде. Харьк. у.
Прочанка, -ки, ж. Богомолка; странница. К. ЧР. 91.
Спасти Cм. спадати.
Струнистий, -а, -е. Струноподобный.
Табурка, -ки, ж. Верхъ телѣжный, будка, волочокъ. У простий віз він тепер уже й не сяде, а дай йому візок да ще й з табуркою, шоб сонце йому не пекло у пику, або дощ не лив у потилицю. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Хапанина, -ни, ж. 1) Хватанье, расхватыванье. 2) Взяточничество постоянное. 3) Спѣшка, торопливость.
Шумелинє, -ня, с. Листы, въ которые завернуть початокъ кукурузы. Шух. I. 100. Kolb. I. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІКАРЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.