Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лиштва

Ли́штва, -ви, ж. 1) Вышивка бѣлыми нитками въ видѣ глади. Чуб. VII. 427. Вас. 193. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? Чуб. V. 165. А мені хрещена мати лиштву вишивала. Шевч. 461. 2) Обшлага рукавовъ мужской или женской рубахи. Гол. Од. 13, 20, 28. Вообще обшивка, оторочка въ рубахѣ или юбкѣ. 3) Планка. На шпарках лиштва. Н. Вол. у. Боковыя планки въ крышкѣ сундука. Вас. 150. 4) Наличникъ (въ окнахъ, дверяхъ). 5) Продольный брусокъ створчатаго окна. Ум. ли́штовка. Вас. 149.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШТВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШТВА"
Братко, -ка, м. 1) Ум. отъ брат. Грин. III. 307. ЗОЮР. І. 72. Да накажу свойму милому хоть рідним братком. Грин. III. 166. мн. ч. братки и браткове. Промовив до всіх монархів: «Мої братя (браткове), я би м хотів стару віру зоставити, а иншу прияти. Гн. І. 183. 2) мн. братки. а) Родъ хлѣбнаго печенья? Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки... каленика. О. 1861. Кух. XI. 27. б) Раст. = братік 2. Борз. у.
Вистягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. вистягтися, -гнуся, -нешся, гл. Протягиваться, протянуться, растянуться. Гляньте на кота — як серед хати вистягся. Св. Л. 205.
Дзя́бра, -бер, мн. = Зябра. Угор.
Догін, -го́ну, м. Погоня. Що сили в їх стало, побігли в догін. Сніп. 161.
Жлу́кто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей- безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. ХС. IV. 55. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Рудч. Ск. І. 56. Ум. жлу́ктечко.
Клясти, кляну (клену), -неш, гл. 1) Проклинать. Не співає чорноброва, кляне свою долю. Шевч. 69. Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас. Св. М. V. 44. 2) Поносить, ругать. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести. Ном. № 4831.
Лускорі́х, -ха, м. 1) пт. кедровка пестрая, орѣховка, Corvus caryocatactes. Вх. Пч. II. 9. 2) = лускач. Шух. I. 291.
Лут, -ту, м. Лыко. Здоровий як лут. Ном. № 13946. Лут з його такий. Ном. № 13946.
Невдаха, -хи, об. 1) Неудачникъ, — ница. Невдаха безталанний. 2) Неспособный, неспособная, неумѣлый, неумѣлая. Ум. невдашенька, невдашечка, невдашка. Да ти невдаха; да ти невдаха, да ти невдашенька моя! Ти ні спекти, ні зварить, ні з моїм родом говорить. Грин. III. 368.
Сідавка, -ки, ж. Сидѣнье для ткача въ ткацкомъ станкѣ. Шух. І. 255. Cм. сідець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИШТВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.