Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лідниця

Лідни́ця, -ці, ж. Ледникъ. Та піди, хлопче, до лідниці та уточи меду. О. 1862. IX. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІДНИЦЯ"
Весівка, -ки, ж. = веселка 1. Вх. Зн. 6.
Відзірятися, -ряюся, -єшся, гл. Скалить зубы. Лежить собака та й відзіряється. Полт. Їй би усе тільки до хлопців відзірятися. Полт.
Доди́батися, -баюся, -єшся, гл. Ходить (о старикѣ), пока случится бѣда.
Дряп! меж. 1) Царапъ! А кішка дряп його кігтями, так і передрала щоку. Харьк. 2) Хвать! Брат собі драп, сестра собі несла. Ном.
Казанок, -нка, казаночок, -чка, казанчик, -ка, м. Ум. отъ казан.
Персть, -ти, ж. Земля. Віл гребе і сам на себе персть мече. Ном. № 9742. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора безрідного ховали. АД. І. 249.
Покрасити, -шу́, си́ш, гл. Украсить; скрасить. Одна молода чорнобрива і всіх покрасила. КС. 1883. II. 374.  
Попідмочувати, -чую, -єш, гл. Подмочить (во множествѣ). Такий дощ лив, ворохи мені на току попідмочувало. Харьк. у.
Привикнути, -ся. Cм. привикати, -ся.  
Тандитний, -а, -е. Относящійся къ толкучкѣ, продаваемый на толкучкѣ, поношенный, никуда негодный. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.