Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лідниця

Лідни́ця, -ці, ж. Ледникъ. Та піди, хлопче, до лідниці та уточи меду. О. 1862. IX. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІДНИЦЯ"
Апелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Апеллировать. Стор.
Гото́вити, -влю, -виш, гл. = Готувати. Звелів готовити обід. Котл. Ен.
Жидо́чок, -чка, м. Ум. отъ жид.
За́сув, -ва, м. 1) = засов. Ном. № 503. 2) Часть лавча́стого замка́. Cм. лавчастий. Шух. I. 93. 3) Часть отримача. Шух. І. 249.
Купавка, -ки, ж. 1) Раст. Ranunculus arvensis L. ЗЮЗО. І. 133. 2) = купалка. Вх. Лем. 430.
Наворо́чувати, -чую, -єш, гл. = навертати.
Обсмажувати, -жую, -єш, сов. в. обсмажити, -жу, -жиш, гл. Обжаривать, обжарить.
Переполошитися, -шу́ся, -шишся, гл. = переполохатися.
Підпокутній, -я, -є. Находящійся подъ по́кутям. Мнж. 151.
Поодружувати, -жую, -єш, гл. Сочетать бракомъ, поженить (многихъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.