Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лікаренко

Лікаре́нко, -ка, м. Сынъ лѣкаря.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІКАРЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІКАРЕНКО"
Барвистий, -а, -е. Цвѣтной, разноцвѣтный, цвѣтистый. Дорогі, пишно барвисті шати. К. МБ. XI. 162. Барвисті маки. К. Дз. 79.
Бойовище, -ща, с. Поле битвы. К. ЧР. 173.
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Деколи́шній, -я, -є. Иногда, кой-когда бывающій.
Дойма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. дойня́ти, дойму́, -ме́ш, гл. = діймати.
Ноголоситися, -шуся, -сишся, гл. Наплакаться громко.
Простолюд, -ду, м. Простонародіе. Уман. III. 210.
Псиця, -ці, ж. Сука. Желех.
Уш, а уш!, меж. = киш! (На курей). Kolb. І. 65.
Фарбувати, -бую, -єш, гл. Окрашивать, красить. Желех. Cм. хварбувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІКАРЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.