Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лікаренко

Лікаре́нко, -ка, м. Сынъ лѣкаря.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІКАРЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІКАРЕНКО"
Багро, -ра, с. = багор 2. Угор.
Безвершки, -ків, м. мн. Раст. Veronica Chamaedrys L. ЗЮЗО. І. 141.
Випрасувати, -сую, -єш, гл. Выгладить.
Відпитати Cм. відпитувати.
Воркота, -ти, ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849), 102.
Кравальниця, -ці, ж. = крамниця 2. Вх. Зн. 29.
Кутець, -тця́, м. 1) Пазуха въ сѣти. Браун. 12. 2) Конусообразный глухой конецъ рыболовной сѣти ятіра. Браун. 18. 3) Хлѣвъ. Свині... до кутця заганят. Вх. Лем. 429. Cм. кут.
Необорність, -ности, ж. Непреодолимость.
Узгряничанин, -на, м. Жительствующій около границы. К. (Желех.).
Чіплятися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Цѣпляться. Біда за біду чіпляється, як у ланцюзі кільце за кільце. Ном. № 2164. 2) Привязываться, приставать.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІКАРЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.