Заполіти́ти, -таю, -єш, гл. Залетать впередъ; забѣгать мысленно впередъ. Чи їстимете... — Ні, ні! — А що ж я вам даю хиба? — Та я знаю що. — А що? — Молоко. — Еге, мовляли! Яблуко даю! — То давайте, їстиму! — То-то! не заполітайте ж ніколи!
Календарь, -ря, м. Календарь. Віщував календарь, та в помийницю впав.
Ластів'я, я́ти, с. Дѣтенышъ ласточки. Як ластівка з ластів'ятами. Ум. ластів'я́тко, ластів'яточко.
Полізти, -зу, -зеш, гл. Полѣзть. Полізьмо на дуба. Люде б'ють гадюку, а вона, бідна, уже й не полізе. Завдав жаху! аж волосся до гори диб полізло.
Проворний, -а, -е. Проворный, быстрый, ловкій. На лихо здався він проворний, завзятійший од всіх бурлак.
Стебнівка, -ки, ж. Строчка въ шитьѣ. ходити стебнівкою.? Почав ходить «стебнівкою» взад і вперед по подвірї.
Стрільчик, -ка, м. Ум. отъ стрілець.
Тинди-ринди, меж. для выраженія пустой болтовни. Тинди-ринди за три гроші.
Угоряти, -ряю, -єш, сов. в. угорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Терять, потерять часть вѣса при горѣніи. Де б те золото дівалось, як би не вгоряло.
Цюдити, -джу, -диш, гл. Лить. Цілу ніч дощ цюдив.
