Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безус
безусий
безуставичне
безуставичний
безуставично
безух
безухий
безушча
безхатник
безхатній
безхатько
безхвостий
безхитрий
безхлібний
безхліб'я
безхмарний
безхмарно
безцін
безцінний
безцінь
безчасу
безчеревий
безчережний
безчесний
безчестити
безчесть
безчестя
безчисна
безчуственний
безчуття
безшабельний
безшлюбний
безштанько
безщадний
безщадно
безщасний
безщасниця
безщастя
безя
без'язикий
без'язичник
бейбас
бейдак
бейдуля
бейкання
бейкати
бейкатися
бейла
бека
бекання
бекас
бекати
бекатися
бекет
бекеша
бекешка
беку
белбас
белебенити
белебень
белеґа
белей
белелюга
белендіти
белечка
бельбас
бельбахи
бельбехи
бельбухи
белька
белькнути
белькот
белькотання
белькотати
белькотіння
белькотіти
белькотня
белькотун
белькотуха
бельок
беляха
бемба
бембух
бемкати
бемул
бендзь
бендюга
бендюжина
бендюжний
бендюжник
бендюх
бенеберя
бенеря
бенкет
бенкетарь
бенкетний
бенкеток
бенкетування
бенкетувати
бентег
бентежити
беньдюга
бенькет
бенькетарь
бенькетний
бенькетування
бенькетувати
бер
бер! II
бербениця
бербівка
берва
бервення
бервено
бервенчастий
бервина
бервінковий
бервінок
бергамота
берда
Блейвас, -су, м. Свинцовыя бѣлила, бѣлила. Бо щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб. Котл. Ен. ІІІ. 49.
Висіяти Cм. висівати.
Неволя, -лі, ж. 1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. Мет. 54. з неволі робити. По неволѣ дѣлать. Конст. у. 2) Неволя, рабство. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали. АД. І. 88. 3) Плѣнъ. Татарва побрала в неволю. Стор. МПр. 162. 4) Падучая болѣзнь. Угор. 5) Чортъ, бѣсъ. Угор. Ум. неволенька, нево́лечка. Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку. Чуб. V. 699.
Підкурити, -ся. Cм. підкурювати, -ся.
Підлоґоння, -ня, с. Подхвостникъ при сѣдлѣ. Мнж. 189.
Пікинерія, -рії, ж. соб. Пикинеры. КС. 1899. XII. 301.
Плавко нар. Плавно, безъ задержекъ. Більш укиньте масла в кашу, то вона плавкіш ітиме горлом. Лебед. у.
Роман, -ну, м. 1) Раст. a) Matricaria Chamomilla, ромашка. Анн. 209. б) Chrysanthemum inodorum. Лв. 97. 2) Романъ (лит. произведеніе). Писав романи. К. Гр. Кв. 18. Ум. романець.
Тончити, -чу́, -чи́ш, гл. Утончать. Шейк.
Шамрити, -рю, -риш, гл. Шелестѣть, шуршать. Шамрять та й шамрять там у куточку, аж то жуки. Харьк. у. А він рукою туди-сюди шамрить, шука чогось. Новомоск. у. до́щик шамри́ть — о тихомъ дождѣ. Зміев. у.
Нас спонсорують: