Вечірня, -ні, ж. Вечерня. Він на вечірні був і в кадило дув.
Відболіти, -лю, -лиш, гл.
1) Проболѣть, поболѣть. Будуть же. бити, то за кожен стрючок (гороху краденого) відболить.
2) Переболѣть.
3) Отгнить. Цей ніготь у мене відболів, та новий виріс.
Голодранець, -нця, м. Оборванецъ. Еней прочумався, проспався і голодранців позбірав. Вообще бѣднякъ.
Кедь нар. = коли. Як би я го зчарувала, кедь я чари не видала? Голов. Кедь не прийду за рік, за два — не чекай м'я, мила, нігда.
Окупити, -ся. Cм. окупати, -ся.
Поділ, -до́лу, м.
1) Низменное мѣсто, низменность. Ой ходила, подруженьки, з гір на поділ. Заграли коники на подолі.
2) Подолъ женской рубахи. Не цвіла калинонька ік Петру, да зацвіла калинонька ік Різдву — а в мого свекорка у коморі, а в мене молодої у подолі. Чаще во мн. ч. подо́ли. В подолах мережки. Тим же вона мабуть горда, що в подолях лиштва. Ум. поді́лок, поді́лочок. А на тії Бондарівні в поділках мережка. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва.
Простяком нар. Напрямикъ, ближайшею дорогою. Він їхав до нас простяком, а не тим шляхом.
Сей, ся и сяя, се и сеє, мѣст.
1) Этотъ, эта, это. Прости, Боже, сей раз. Сеї ласки я і в жида достану. Се ж наша батьківщина. За сеє ж дівку чорнобриву, товстеньку, гарну, уродливу тобі я далебі що дам. Чом се хата не метена? То се така твоя добрість? сеє не теє. Се да то. Сидимо у її рідні: тепер вони сеє не теє.... балакали, а далі.... се б то. То есть. А його жінка, се б то Олена, що була хорунжівна. коли се. Какъ вдругъ, какъ вотъ. Їдуть собі, коли се — мишаче військо.
Тіснота, -ти, ж.
1) Тѣснота. Тіснота така, що й києм не протиснеш.
2) Тяжелое, стѣсненное положеніе, утѣсненіе. Вдові убогій поможіте, не осудіте сироти, і виведіть із тісноти на волю тихих. Дарма, що нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні.... Ми і в тісноті, і в пригнеті куємо та й куємо собі словесні лемеші та чересла помалу.
Халастати, -таю, -єш, гл. Раздавливать.