Вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Докува́ти Cм. доковувати.
Забу́ток, -тку, м. 1) Остатокъ, памятникъ. Забуток старшини. 2) Забвеніе.
Повнонька, -ки, ж. Ум. отъ повни́ця.
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся.
Прицяпати, -паю, -єш, гл. Примочить, побрызгать.
Прогулюватина, -ни, ж. = прогалюватина.
Ростринькувати, -кую, -єш, сов. в. рос тринькати, -каю, -єш, гл. Растрачивать, растратить попусту, промотать. Він узяв щось карбованців із пятнадцять; всі ж і ростринькав.
Спасти Cм. спадати.
Усоромити, -млю, -миш, гл. Пристыдить.