Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідацьтво
бідашечка
бідашка
бідашний
бідвиннячко
бідити
бідка
бідкання
бідкатися
бідко
бідкувати
бідкуватися
бідний
бідник
біднити
біднитися
бідниця
біднівство
біднійшати
біднісінький
бідність
бідніти
біднішати
бідно
біднота
бідночія
бідня
бідняга
бідняк
бідняка
бідняство
біднячка
бідолага
бідолажний
бідолайчик
бідолак
бідолака
бідолах
бідолашний
бідонька
бідорака
бідораха
бідота
бідочка
бідування
бідувати
бідуля
бідяга
бієць
біжак
біжачий
біждерев
біжка
біжний
біжник
біжниця
біз
бізувати
бізуватися
бізун
бізцем
бізьдерево
бій
бійзько
бійка
бійкуватий
бійно
бійство
бік
білавий
білавка
білан
біларапський
білас
біластий
білаш
білений
біленик
біленце
біленький
білесенький
білет
білечка
білизна
білизнина
білий
білик
білилечко
білило
білина
білити
білитися
білиця
біличка
білісінький
білісінько
білість
біліти
білітися
білка
білкатий
білко
білля
біло
білобокий
білобородий
білобрівка
білобровий
біловерба
біловидий
біловинники
біловолосий
біловус
біловусий
білоголова
білоголовець
білоголовий
білоголовка
білоголовник
білогородок
Балда, -ди, ж. 1) Большой топоръ. Вх. Зн. 1. 2) Неуклюжая, неповоротливая женщина. Ном. № 13951. 3) Въ загадкѣ: далда-балда — свинья.
Високо нар. Высоко. Не дивись високо, бо запорошиш око. Ном. № 2552. Ум. височенько.
Горі́шечок, -чка, м. Ум. отъ горіх.
Домізкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Додуматься, сообразить. Домізкувалися, що у вдови Загірньої суть не один син, а іменно... два. К.
Зади́бати, -баю, -єш, гл. Начать ходить (о дѣтяхъ).
Ли́скавка, -ки, ж. 1) = блискавка. Желех. 2) Одно зерно блестящихъ бусъ, бусина блестящая. Шух. І. 130.
Межува́ти, -жую, -єш, гл. 1) Межевать. Ой уступив москаль у запорозьку землю та й став межувати, де слободи, де городи добре буде сажати. Н. п. 2) Граничить. Чернігівська губернія межує з київською. Черниг. у.
Напряда́ти IІ, -да́ю, -єш, сов. в. напря(е)ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрывать, покрыть, накрывать, накрыть; напяливать, напялить. Ти хоч би напренула на себе хустку, чи шо. Александр. у. Слов. Д. Эварн. Напрядати віз (рядниною, повстю, шкурою).
Сусік, -ка, м. Закромъ. Вх. Зн. 68.
Теплиця, -ці, ж. 1) Оранжерея. Квітка в теплиці. Левиц. І. 316. 2) = теплина. Вх. Зн. 69. 3) = вирій. Cм. тепличина. Ум. тепличка, тепли́ченька.
Нас спонсорують: