Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безправно
безправство
безпремінний
безпремінно
безприпорий
безпритомний
безпритульний
безприхильний
безпричальний
безпричасний
безпробудний
безпросвітний
безпросвітній
безпупий
безпутний
безпутній
безпутство
безпуття
безп'ятий
безп'ятко
безрадісний
безрахубний
безребрий
безриб'я
безрідний
безрідник
безрік
безробітній
безробіття
безрога
безрогий
безрода
безрозумний
безротий
безрукавка
безрукий
безсед
безсердечний
безсердечність
безсердий
безсердний
безсилий
безсиліти
безсилка
безсилля
безсилок
безсилочка
безсильний
безскоромник
безславний
безславно
безслідний
безслідно
безслізний
безсмертки
безсмертний
безсмертник
безсмертність
безсонний
безсонниця
безсоромітний
безсоромітно
безсоромний
безсоромність
безсоромно
безстаточно
безстидний
безстидник
безстидниця
безсторонний
безсторонність
безстрашний
безсуд
безсуддя
безсудний
безсудниця
безсудно
безсумлінний
безсумлінник
безсумлінність
безсумлінно
безсумний
безсумно
безсуперечний
безсуперечно
безсчастя
безталанний
безталанник
безталанниця
безталання
безтільний
безтолочний
безтравиця
безтравний
безтямний
безтямність
безубитно
безуважний
безуважно
безувір
безувірів
безувірка
безувірний
безувірство
безувірський
безугавний
безугавно
безум
безуман
безумірний
безумірно
безуміти
безумний
безумниця
безумно
безумовний
безумовно
безумство
безупинний
безупинно
Баталев, -ва
Бисаг, -га, м. = бесаг.
Дибу́лі нар. = I. Дибки. Дай бабі цибулі, стане баба дибулі. Лубен. у.
Жердь, -ді, ж. Дышло въ вѣтряной мельницѣ, которымъ ее поворачиваютъ. Полт. г.
Зажи́нки, -ків м., мн. Начало жатвы.
Мо́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Надопта́ти, -пчу, -пчеш, гл. = наздоптати.  
Потрух, -ху, м. 1) Сѣно, солома стертая, труха. Черк. у. 2) мн. потрухи. Потроха. Маркев. 159.
Спітнявіти, -вію, -єш, гл. = спітніти. Гал.
Токмитися, -млюся, -мишся, гл. Условливаться, соглашаться, договариваться. Вх. Зн. 70.
Нас спонсорують: