Вигодовувати, -вую, -єш, сов. в. вигодувати, -дую, -єш, гл. Вскармливать, вскормить. Вигодував сина Саву козакам на славу. Ой мала вдова сина сокола, вигодувала, в військо оддала. 2) Выкормить, откормить. Вигодувала аж двадцять четверо свиней, та й рахуби їм не дам. 3) Израсходовать въ пищу, на кормъ. Попереду треба те сіно вигодувати, а тоді вже й друге давати.
Відволога, -ги, ж. Основное значеніе = відволода = відлига, но въ пѣснѣ употребл. въ смыслѣ: облегченіе душевное, утѣшеніе, также: утѣшительница. Одна другої питається: — Подружечко-одволого, одволожи живота мого: чи була ти на улиці, чи бачила жениха мого?
Грі́зьба, -би, ж. Угрозы. Від постраху, від грізьби стуманіють. Ні батькова грізьба, ні материна умова нічого не подіють з таким гульвісою.
Же, сз. Же. Употребляется послѣ предыдущей согласной и й. Та й дурний же який ти, пане брате. Cм. Ж. 2) = Що. Добре того страшить, же ся боїть. . Та таки́ а ні́ же. Положительно ничего, нисколько.
Ле́йстер, -стру, м. Реестръ. Запишіть у лейстри.
Мора́льність, -ности, ж. Нравственность.
Обжирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обжерти, -жеру́, -реш, гл. Обжирать, обожрать, объѣсть.
Побочина, -ни, ж. Боковая стѣна.
Прогній, -но́ю, м. Незамерзающее мѣсто на болотѣ. Низкое мѣсто, заливаемое водой по крайней мѣрѣ на полъ лѣта. Топкое мѣсто. Кобилиці... у прогної поховались. Отам попереду був піщуга, а тепер прогної, трясовина.
Роз'їздитися, -джуся, -дишся, гл. Разъѣздиться, много ѣздить.