Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безправно
безправство
безпремінний
безпремінно
безприпорий
безпритомний
безпритульний
безприхильний
безпричальний
безпричасний
безпробудний
безпросвітний
безпросвітній
безпупий
безпутний
безпутній
безпутство
безпуття
безп'ятий
безп'ятко
безрадісний
безрахубний
безребрий
безриб'я
безрідний
безрідник
безрік
безробітній
безробіття
безрога
безрогий
безрода
безрозумний
безротий
безрукавка
безрукий
безсед
безсердечний
безсердечність
безсердий
безсердний
безсилий
безсиліти
безсилка
безсилля
безсилок
безсилочка
безсильний
безскоромник
безславний
безславно
безслідний
безслідно
безслізний
безсмертки
безсмертний
безсмертник
безсмертність
безсонний
безсонниця
безсоромітний
безсоромітно
безсоромний
безсоромність
безсоромно
безстаточно
безстидний
безстидник
безстидниця
безсторонний
безсторонність
безстрашний
безсуд
безсуддя
безсудний
безсудниця
безсудно
безсумлінний
безсумлінник
безсумлінність
безсумлінно
безсумний
безсумно
безсуперечний
безсуперечно
безсчастя
безталанний
безталанник
безталанниця
безталання
безтільний
безтолочний
безтравиця
безтравний
безтямний
безтямність
безубитно
безуважний
безуважно
безувір
безувірів
безувірка
безувірний
безувірство
безувірський
безугавний
безугавно
безум
безуман
безумірний
безумірно
безуміти
безумний
безумниця
безумно
безумовний
безумовно
безумство
безупинний
безупинно
Аді́тко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Верхоглядка, -ки, ж. Поверхностная женщина. Як почали вчащати якісь приятельки, верхоглядки та верхоумки, то й звели її ні на що. МВ. І. 27.
Горщі́вка, -ки, ж. Желтоватая глина, идущая на выдѣлку горшковъ. Шух. І. 260.
Єдина́чка, -ки, ж. Единственная дочь, то-же что и одиначка 1. Нехай дочка-єдиначка трохи погуляє. Н. п. Рк. Макс. Пещена була така, бо, сказано, — єдиначка. МВ. І. 130.
Зажига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Ячмені зажигаються, — солов'ї щебетать забуваються; ячмені позажигались, — солов'ї щебетать позабувались. Мил. 93.
Зароси́ти, -шу́, -сиш, гл. Оросить, замочить въ росѣ (одежду, обувь).
Полохливий, -а, -е. Пугливый, робкій. Голуб полохливий. К. Досв. 140. Шкодливий як кішка, а полохливий як заєць.
Поманіжити, -жу, -жиш, гл. Понѣжить.
Протикати, -ка́ю, -єш, сов. в. проткнути, -ну, -неш, гл. Протыкать, проткнуть. За царя Тимка, як була земля тонка: пальцем проткни та й води напийся. Ном. № 6856.
Сидіти, -джу, -диш, гл. 1) Сидѣть. Сидить, як квіточка. ЗОЮР. І. 145. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Мет. 62. Сидів у темниці. Ном. № 7068. у парі сидіти. Прямой смыслъ: сидѣть рядомъ на свадьбѣ, т. е. быть новобрачнымъ, сочетаться бракомъ. Дай, Боже, пошли, Боже, у парі сидіти. Грин. III. 650. 2) Жить, занимать мѣсто для жительства. ЗОЮР. I. 150. Лівий бік Дніпра низький, то тутеньки люде не сидять. Кіев. г.
Нас спонсорують: