Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безправно
безправство
безпремінний
безпремінно
безприпорий
безпритомний
безпритульний
безприхильний
безпричальний
безпричасний
безпробудний
безпросвітний
безпросвітній
безпупий
безпутний
безпутній
безпутство
безпуття
безп'ятий
безп'ятко
безрадісний
безрахубний
безребрий
безриб'я
безрідний
безрідник
безрік
безробітній
безробіття
безрога
безрогий
безрода
безрозумний
безротий
безрукавка
безрукий
безсед
безсердечний
безсердечність
безсердий
безсердний
безсилий
безсиліти
безсилка
безсилля
безсилок
безсилочка
безсильний
безскоромник
безславний
безславно
безслідний
безслідно
безслізний
безсмертки
безсмертний
безсмертник
безсмертність
безсонний
безсонниця
безсоромітний
безсоромітно
безсоромний
безсоромність
безсоромно
безстаточно
безстидний
безстидник
безстидниця
безсторонний
безсторонність
безстрашний
безсуд
безсуддя
безсудний
безсудниця
безсудно
безсумлінний
безсумлінник
безсумлінність
безсумлінно
безсумний
безсумно
безсуперечний
безсуперечно
безсчастя
безталанний
безталанник
безталанниця
безталання
безтільний
безтолочний
безтравиця
безтравний
безтямний
безтямність
безубитно
безуважний
безуважно
безувір
безувірів
безувірка
безувірний
безувірство
безувірський
безугавний
безугавно
безум
безуман
безумірний
безумірно
безуміти
безумний
безумниця
безумно
безумовний
безумовно
безумство
безупинний
безупинно
Багатирський, -а, -е. 1) = багатирів. Г. Барв. 189. 2) Богатырскій. Та згинь! не хочу покаляти честь багатирськую свою. Котл. Ен. 231.
За́ворітниця, -ці, ж. см. розлоги. Шух. І. 86.
Здви́жжя, -жя, с. = здвижовина. Полтавок. г.
Мете́лик, -ка, м. Мотылекъ, бабочка. ловить білі метелики. Забавляется какъ дитя. Ном. № 6260. 2) Родъ ажурнаго узора мере́жки. КС. 1893. V. 181. Чуб. VII. 427. 3) Гарусное украшеніе въ видѣ кисточки на женскомъ полушубкѣ. Вас. 155. 4) Небольшая брошюрка. 5) мн. метелики. Раст. Spergula arvensis L. ЗЮЗО. І. 171. Ум. мете́личок.
Осолодіти, -ді́ю, -єш 1) Сдѣлаться сладкимъ. 2) Обратиться въ солодъ.
Песеня, -ня́ти, с. Щенокъ, собачка. Рудан. І. 65. Вх. Зн. 14.
Примножа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. примно́житися, -жуся, -жишся, гл. Умножаться, умножиться, увеличиться.
Серце, -ця, с. 1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Від серця до Бога навпростець дорога. Ном. Від серця до неба шляху не треба. Ном. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. МВ. ІІ. 11. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? Мет. 63. серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. Чуб. на тще серце. Натощакъ. 2) Гнѣвъ. Сим. 229. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Ном. № 3556. Трохи з серця не сказивсь. Стор. МПр. 44. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Рудч. Ск. II. 127. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить. 3) Штифтъ въ замкѣ. 4) Языкъ въ колоколѣ. Сим. 178. 5) Сердцевина дерева. Шух. І. 176. 6) Полипъ, медуза. 7)земне. Родъ трюфелей. Фр. Пр. 177. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Фр. Пр. 177. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Чуб. V. 108. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Мил. 103. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться. Ном. № 3322.
Судящий, -а, -е. 1) Судящій, судья. Кв. 2)? Твоя мамуня.... у судящім гробі. Гол. III. 273.. Cм. судній 3.
Упадок, -дку, м. Падёжъ. Торік у нас у спеку упадок був на свині. Рк. Левиц. Не мавши статку, не буде й упадку. Ном. № 9873. Був упадок на скот. Г. Барв. 267.
Нас спонсорують: