Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

белеґа

Белеґа, -ґи, ж. Экскрементъ коровы. Вх. Зн. 2. Также во мн. ч. белеґи. Шух. І. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЕҐА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЕҐА"
Виснажити, -ся. Cм. виснажувати, -ся.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Остивно, -на, с. Деревянная рукоять в остях. Шух. І. 223.
Передніше нар. Прежде. Рк. Левиц.
Погризти, -зу́, -зе́ш, гл. Погрызть, изгрызть. І погризе йому сустави й жили. К. Іов. 39.
Привиджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. привидітися, -джуся, -дишся, гл. Грезиться, пригрезиться, показываться, показаться. Чуб. І. 90. Ой то тобі приснилося, ой то тобі привиділося. Чуб. V. 1093. Той шлях мені привижувався: бачив кілька слобід і Лубні. — «Звідці?» — спитав Кобза, дивуючись: «яка ж мара показувала тобі ті слободи і Лубні? Стор. МПр. 24.
Прищикуватий, -а, -е. = прищуватий.
Скрипник, -ка, м. 1) = скрипаль. О. 1862. IX. 70. Гн. ІІ. 8. 2) Насѣк. Lamia. Вх. Пч. І. 6.
Хабуз, -зу, м. 1) Грубыя сорныя травы. Желех. 2) = хабаз. Желех.
Холоднісінько нар. Холоднехонько, совершенно холодно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЕҐА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.