Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боріг
борідка
борідонька
борідочка
борікати
борікатися
борінка
борінний
борінник
боркання
боркати
борконь
боркотати
боркотун
борлак
борланка
бормотати
бормотіти
борня
боровий
боровик
боровина
боровиця
боровичний
боровичок
боровниця
борода
бородавка
бородавканя
бородавник
бородавочка
бородай
бородань
бородатий
бородиця
бороздити
борозенний
борозенька
борозка
борозна
борозний
борознистий
борознувати
борознюк
борозняк
бороло
борона 1
борона 2
боронення
боронець
боронити
боронитися
бороння
боронувати
боросква
боростатися
боротати
бороти
боротися
бороття
боротьба
борочок
борошенний
борошенце
борошнити
борошнитися
борошно
борошняний
борс
борсання
борсати
борсатися
борсук
борсуків
борсучий
борсюк
борт
бортавий
бортак
бортник
бортняк
бортуля
борть
бортяний
бортяник
борух
борушкатися
борше
боршєвка
борщ
борщевий
борщик
борщичок
борщівний
борщівник
борщівниця
борщівничити
борщівничка
борщівничок
борщовий
борщувати
борюкатися
босака
босем
босий
босини
босісінький
босіти
боска
боско
босо
босоніж
босоніжка
босоніч
босоногий
босорка
босорканя
босоркун
бости
босувати
Відплющити, -ся. Cм. відплющувати, -ся.
Дурнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Дурачиться, шалить. Люде до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо. Харьк. 2) Быть безъ употребленія. Яке любе місце, та й дурнує: віддали б кому на ґрунт. Камен. у.
Кудрявець, -вця, м. Названіе нѣсколькихъ растеній: Sisymbrium Sophia (ЗЮЗО. І. 136), Chenopodium Botrys (ib. I. 116), Pyrethrum millefoliatum Willd (ib. 133), Panacetum vulgare (ib. 170). На тім кудрявці сив сокіл сидить. Чуб. III. 390.
Лоскота́ння, -ня, с. Щекотаніе.
Нелюбий, -а, -е. 1) Немилый, нелюбимый. Поховаю сина та під церквою, нелюбу невістку під дзвіницею. Н. п. 2) Непріятный.
Пасербик, -ка, м. = пасерб. Мнж. 188. Ні, він їй не рідний, — пасербик. Новомоск. у.
Повмазувати, -зую, -єш, гл. 1) Запачкать (многое). Де се ти так повмазувала руки? 2) Влѣпить въ стѣну при мазаніи глиной (во множествѣ).
Покупчитися, -чуся, -чишся, гл. Поторговать. Вх. Лем. 452.
Простяжний, -а, -е. Длинный и отлогій. Гора не так крута, та дуже простяжна. Лебед. у. Простяжна гора. Н. Вол. у.
Фуярош, -ша, м. Мастеръ, дѣдающій фуярки. Вх. Лем. 478.
Нас спонсорують: