Бобрик, -ка, м. 1) Ум. отъ бобер. 2) Родъ мѣдной пуговицы; такія пуговицы гуцулы наготовляютъ сами, употребляя ихъ для украшенія кожаныхъ поясовъ, кож. сумокъ и пр.
Ґринджо́лята, -лят, мн. Маленькія санки-дровни. Впрягла в ґринджолята павичку.
Дяконі́вна, -ни, ж. Дочь діакона.
Засіва́льник, -ка, м. Поздравляющій съ новымъ годомъ и посыпающій при этомъ въ комнатѣ хлѣбными зернами. Прилуц. у.
Заха́яти, -ха́ю, -єш, гл. = занехаяти.
Набі́жний, -а, -е. Прижитой внѣ брака (о ребенкѣ). Це дитя набіжнеє у неї: вона покритка.
Нале́жно нар. Надлежащимъ образомъ, какъ слѣдуетъ, какъ должно.
Наро́дний, -а, -е и наро́дній, -я, -є. Народный.
Підсинювати, -нюю, -єш, сов. в. підсинити, -ню́, -ниш, гл. Подсинивать, подсинить. Десь ти, козачко, синьки купила, що ти собі очі підсинила.
Утворний, -а, -е. Стройный, красивый. Ой ти, хлопче, ти утворний, люблю твої очі чорні.