Кловак, -ка́, м. Клыкъ. У кнура кловаки які гострі.
Лу́скати, -каю, -єш, сов. в. луснути, -ну, -неш, гл. 1) Трещать, треснуть. Шевська смола на дратві буде лускати. 2) Только не сов. в. = лузати. Кабачки лускати. Узяв на шаг насіння і лускаючії пішов за своїм ділом. 3) Хлопать, хлопнуть. Прилетіла гуска, крилечками луска. Дверима луснути. 4) Лопаться, лопнуть, трескаться, треснуть. Очкур луснув. Морда як не лусне. Жартуй, глечику, поки не луснув. а бодай ти луснув! Чтобъ ты околѣлъ! 5) Ударять, ударить, хватить.
Наря́донько, -ка, м. Ум. отъ наря́д.
Овсина, -ни, ж. = вівсина. Тепер треба не в овсину, а в просину шить (не рідко).
Оливо, -ва, с.
1) Олово.
2) Карандашъ. Для себе, братики, спишу, ще раз те оливо потрачу.
2) Мурава, глазурь, еще не застывшая (для глиняной посуды).
Побожеволіти, -ліємо, -єте, гл. Съ ума сойти (о многихъ).
Побожний, -а, -е. Набожный, благочестивый. От як розжився той чоловік, то покинув і пить, — і такий побожний зробився.
Позамучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Замучиться, измучиться (о многихъ). Позамучуєтесь, танцюючи.
Старинний, -а, -е. Старый, давній, старинный. Чи нема міждо вами котрого козака старинного?
Хитруха, -хи, ж. Хитрая женщина.