Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

беньдюга

Беньдюга, -ги, ж. и пр. = бендюга.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНЬДЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНЬДЮГА"
Баламкати, -каю, -єш, гл. Протяжно звонить въ одинъ колоколъ. Шейк.
Березінь, -зня, м. = березіль. Гн. ІІ. 211.
Дові́ряний, -а, -е. Дознанный, испытанный, несомнѣнный. Що є відьми — се довіряна річ. Н. Вол. у.
Досиха́ння, -ня, с. Досыханіе.
Зіно́вать, -ті, ж. Раст. Cytisus biflorus L. ЗЮЗО. I. 120. С. austriacus. ЗЮЗО. І. 120.
Кросенце, -ця, с. Ум. отъ кросно.
Крулівна, -ни, ж. 1) Королевна. 2) Родъ игры. Грин. III. 96.
Начвалатися, -лаюся, -єшся, гл. Устать, медленно ходивши.
Псячий, -а, -е. = песький. З псячого хвоста сита не буде. Чуб. І. 279.
Трутизнина, -ни, ж. = трутизна. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕНЬДЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.