Біліти, -лію, -єш, гл. Бѣлѣть, бѣлѣться. Лечу, лечу, а вітер віс, передо мною сніг біліє. На синові явір зеленіє, на невісточці береза біліє.
Ґірґи мн. Плечи.
Ду́бонько, -ка, м. Ум. отъ дуб.
Зашеретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) О зернахъ: размолоть на крупу. 2) О льдѣ: затереть. Сього року під Вознесенським льодом зашеретувало.
Зопинити, -ню, -ниш, гл. = зупинити.
Коноплі, -пе́ль, ж. мн.
1) Раст. Конопля. Вирвався, як Пилип з конопель.
2) Пенька. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть, та й запалять. К. Набрала Ганна у людей конопель та льону і почала прясти. Ум. конопельки. Сію конопельки дрібні зелененькі.
Неминучий, -а, -е. Неминуемый, неизбѣжный. Біду побачив неминучу.
Повинність, -ности, ж.
1) Долгъ, обязанность. Забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять.
2) Повинность. Люде панів не слухають, повинности не відбувають... Сами пани бідні свині заганяють.
Потраплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. потравитися, -плюся, -пишся, гл. Попадать, попасть, попасться. Доставай, що в руку потрапиться. Він у городі був да потрапився й до його.
Т'алеж, сз. = алеж. Хоч правду женуть люде, т'алеж правда завше буде.