Ато́ II и ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Вихоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вихопитися, -плюся, -нишся, гл. Выхватываться, выхватиться, выскакивать, выскочить, показаться, выбраться, выйти. Бабуся не велить рано заміж вихоплюватися. Вихопився, як голий з маку. Панич вихопивсь на вулицю та й давай цькувать його собаками. Рад був инший, що з душею з міста вихопивсь. Роспитаємо, та й вихопимось на свій шлях. Вихопився ча гору. Дріт не вихопився з жолобця.
Відборотися, -рюся, -решся, гл. Отбиться. Вовчими зубами відгризуся, ведмежою силою відборюся.
Вовківня, -ні, ж. 1) Западня, яма для ловли волковъ. 2) Волчье логовище. 3) Иронично: холодное жилье. 4) Множество волковъ. Вовківні такої було, що біда. Там таке звірно завелось, що й ходить страшно.
Зумлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зуми́тися, -млюся, -мишся, гл. Изумляться, изумиться, поразиться. Зумлялися усі величчєм Божим. Зумилася ж я! Йосип зумився, що Христос народився.
Обгулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Проиграться. Виграла вона в його всі гроші... Вийшов він тоді з хати та й каже: «От, от як раз обгулявся.
Поперестеляти, -ля́ю, -єш, гл. = поперестилати.
Прихмелитися, -люся, -лешся, гл. Опалиться, прижечься (о хлѣбѣ на корню). Барзо прихмелився ярец.
Словесність, -ности, ж.
1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. Та од. вас ні письмане перечуєш, ні словесности не перекажеш.
2) Словесность. Українська пісня і неписана словесність народу українського.
Старатися, -ра́юся, -єшся, гл.
1) Стараться. Старається, що піт крівавий його бливає.
2) Заботиться о чемъ. Панська ласка літом гріє, а на зіму кожуха треба старатися.
