Бенкет, бенькет, -ту, м.
1) Пиръ, пиршество, банкетъ. Одно одного на здоров'я питає, одно одного на бенкет зазиває. На хліб, на сіль, на бенкет зазивали. Що день бенькети, мов весілля.
2) соб. Пирующіе. В корчму іде — вигукує, додому йде, — бенкет веде. Ум. бенкеток.
Ви́літуватися, -туюся, -єшся, гл. Прокормиться въ теченіе лѣта. Вони виїхали, а кішка зосталась; так вона собі по клунях і визімується, і вилітується.
Гачур, -ра, м. = жеребець. Ум. гачурик.
Глейовина, -ни, ж. Глинистая земля.
Мисли́вий, -а, -е. 1) Любящій заниматься охотою. 2) = мисливець 1. Гукнув, щоб скоріш мисливі збірались — на полювання поїде. 3) Способный. Умный, находчивый. Пилипиха усю пригоду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі. 4) Гордый, неприступный, своенравный. Ум. мисли́венький. Ні ради в вас, ні поради не спита, не шукає; поводиться, як той пан з підданками. — Що 'тсе ти, любко, що 'тсе? Може він трохи і мисливенький собі вдався, та він же на те і розумний у нас.
Недоленька, -ки, недо́лечка, -ки, ж. Ум. отъ недоля.
Позасаджувати, -джую, -єш, гл. Засадить (во множествѣ).
Посправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и справити, но во множествѣ. Посправляв собі й дітям одежу. По три, по два стариї кайдани посправляв.
Потрудити, -джу́, -диш, гл. Затруднить, побезпокоить. Попа до себе потрудили.
Рятунка, -ки, ж. Спасительница, спасающая.