До́ця, -ці, ж. ласк. отъ дочка. Ох, доцю, ти моя голубко!
Заго́нити, -ню, -ниш, гл. = заганяти.
Книжка, -ки, ж. Ум. отъ книга.
Копитки, -ків, м. мн. = копитень.
Коргіта, -ти, ж. Вырубленное съ корнемъ дерево, употребляющееся для постройки ґаляр.
Накри́жник I, -ка, м. Въ шлеѣ: нахребетникъ, продольная полоса на крупѣ лошади, пришитая къ откоснымъ ремнямъ и къ круговому.
Пам'ятливий, -а, -е. 1) = памяткий. Хивря пам'ятлива, не забула нічого. Вже й виріс, а такий тобі пам'ятливий що й Господи. 2) Памятный, незабвенный. Україно моя мила, краю пам'ятливий.
Стрики-брики. = Штрики-брики.
Утори, -рів, ж. Желобокъ на краяхъ бочки, въ который вставляютъ дно. слабий, слабкий на вто́ри. а) Не умѣющій удержать въ себѣ газовъ. б) Несдержанный. Богині в гніві ті оке баби і так же на утори слабі. Бабка на утори слабка. — розійшлися. Навонялъ. — розсо́хлися. Умочился.
Шатирити, -рю, -риш, гл.
1) Искать, шарить. Стрільці шатирять по терну.
2) = шарувати 1.
3) Мошенничать.