Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балакуватий
балакун
балакучий
балам! балам!
баламкати
баламут
баламута
баламутити
баламутка
баламутний
баламутно
баламутство
балан
баланда
баландати
баландіти
балахрестити
балачка
балбера
балберка
балберний
балберочка
балберочний
балбира
балда
балеґа
балець
бали
балик
балище
балія
балка
балмус
балок
балта
балтина
балу
балування
балувати
балух
балухатий
балухи
балуша
балхва
балцанка
баль
бальвувати
бальзанка
бальо
бальовий
бальога
бальок
балювання
балювати
балюра
балякати
баляки
баляндраси
баляндрасити
баляндрасник
баляс
баляси
балясник
балясниця
балясувати
бам-бам!
бамбара
бамбера
бамбиляти
бамбула
бамбулька
бамбух
бамкати
баналюки
банда
бандаж
бандажований
бандажувати
бандазка
бандазкований
банджюр
бандз
бандина
бандур
бандура
бандури
бандурка
бандурний
бандурник
бандуронька
бандурочка
бандуруватий
бандурчаник
бандурчанка
бандурчина
бандурша
бандурянка
бандурята
бандюра
банелюки
баник
банита
банити
банитися
банітувати
банка
банкас
банкет
банкрут
банкрутство
банкрутувати
банність
банно
баночка
банта
бантина
бантиня
бантувати
банувати
бануш
Божник, -ка, м. = біжник. Чуб. VII. 384. Божник із шитим рушником округи. К. ЧР. 38. 2) рушник-божник. Полотенце для украшенія иконъ. Вас. 168. 3) Продавець иконъ. А в нас тоді саме божник ночував, отой, що ікони возить продавати, і плахти, й полотно і рушники — усячину. Пирят. у. Ум. божничок. Рудч. Ск. II. 27.
Виклопотати, -чу, -чеш, гл. Выхлопотать.
Гуся́, -ся́ти, с. = Гусеня. Ном. № 3411.
Друба́к, -ка, м. = гробак. Шух. І. 23.
Ло́цот, -та, м. Раст. Caltha palustris.
Окіст, окосту, м. Лопатка (у людей и животныхъ). Конст. у. Окорокъ. Харьк. г. Свинячі окости. Мир. ХРВ. 68.
Прогуторити, -рю, -риш, гл. Проговорить нѣкоторое время.
Продавальник, -ка, м. Продающій, — такъ называется въ свадебномъ обрядѣ каждый изъ мальчиковъ, который, вмѣстѣ съ братьями невѣсты, будто бы обороняетъ ее отъ жениха и затѣмъ «продаетъ» послѣднему. Мил. 122.
Утискатися, -каюся, -єшся, сов. в. утиснутися, -нуся, -нешся, гл. Втискиваться, втиснуться, втереться. Нащо ти мене дурила, дідько б утисся твоєму батькові. О. 1862. II. 37.
Уторник, -ка, м. = утірник. Вх. Зн. 74.
Нас спонсорують: