Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бердечко
бердинка
бердів'я
бердник
бердо
бердо!
бердов
бердулець
берег
берегівка
береговий
береговисько
береговище
берегою
берегти
берегтися
берегулька
берегуля
бережак
бережан
береженько
бережина
бережистий
бережити
бережіння
бережки
бережкий
бережний 1
бережний 2
бережність
бережно
бережняк
бережок
береза
березень
березина
березівка
березіль
березінь
березка
березник
березниця
березняк
березовий
березовіл
березозіль
березонька
берека
беремок
бересклен
бересклет
берест
берестина
берестище
берестник
берестняк
берестовий
бересток
берестюк
берестяка
берестянка
беречи
бержулочка
берівка
беріг
берізка
берізонька
беркий
беркиць!
беркицьнути
беркицьнутися
беркут
берлин
берлина
берліг
берло
берулька
беручий
беручкий
берфела
берца
берце
бесаг
беседа
беседка
беседонька
беседувати
бесермен
бесєкур
бесі
бесіда
бесідливий
бесідувати
бесіжник
бесіт
бескед
бескедина
бескет
бескеття
бескид
бескидський
бескидувати
бестія
бестіянський
бесур
бесурів
бесурман
бесурмен
бесурменський
бесурмлянин
бесурмлянський
бетега
бетегота
бетежний
бетлах
бетлих
бетоніка
бефель
бех
бех!
Білуватися, -луюся, -єшся, гл. Принаряжаться, прихорашиваться. Вийду в чорному — скажуть: лінується; вийду в білому — скажуть: білується, за своїм милим ні кришки не журиться. Чуб. V. 862.
Гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Могил. 117. Двері гримли серед хати. Федьк. І. 114. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. АД. І. 217. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. Шевч. 574.. Три дні грімали самопали. К. ЧР. 105. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. МВ. ІІ. III. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. Рудч. Ск. II. 131. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. МВ. І. 26. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Рудч. Ск. І. 23. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає. ЗОЮР. І. 18.
Знавідитися, -джуся, -дишся, гл. = знавісніти. От, знавідився, чи що? Н. Вол. у.
Повстання, -ня, с. Возстаніе. Левиц. І. 146.
Позривати, -ва́ю, -єш, гл. Сорвать (во множествѣ). Почала вона рвати на собі усе, що було, та подавати йому. Позривала й те усе. Чуб. II. 413.
Поневільний, -а, -е. Насильственный, принудительный. Там на горі церковця стояла, там дівчина поневільний шлюб брала. Гол. І. 203.
Поперевертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и перевернути, но во множествѣ. Мнж. 32. Ослони... поперевертає. Єв. Мр. XI. 15. Сю штуку написав москаль по нашому і дуже поперевертав слова. Котл. Н. П. 398.
Скаля I, -ля, с. соб. 1) Клепки бочки, кадки. Желех. 2) Лучина, щепка. Вх. Зн. 63.
Співаночка, -ки, ж. Ум. отъ співанка.
Ув'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. ув'язатися, -жуся, -жешся, гл. Привязываться, привязаться, приставать, пристать. Ой вернись, бідо! чого ти вв'язалась? Мет. 366.
Нас спонсорують: