Балякати, -каю, -єш, гл. = балакати. Чую, балякає з кимсь.
Гузире́ць, -рця, м. Ум. отъ Гузирь.
Жирови́тий, -а, -е. Прожорливый. Жировитий чоловік. Корній жировитий — сам цілий хліб ззість.
Збу́й-Вік, -ка, м. 1) = збудь-вік. Як що баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він збуй-вік. 2) мн. Мелкое или малоцѣнное имущество. Жидівські збуй-віки погоріли.
Кліть, -ті, ж. 1) Клѣтка. Та неволять нас у клітях, як тих бідних птахів. 2) = комора. Узяла сестру попід силу та веде в кліть.
Перегільчастий, -а, -е. Вѣтвистый? Гільце вили... перегільчасте, перебірчасте.
Пістряк, -ка, м.
1) Веснушки.
2) Прыщи на вымени коровы.
3) Родъ растенія. (Паразитный грибъ?)
Повилинати, -наємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ).
Прочвалати, -ла́ю, -єш, гл. Протащиться, проплестись.
Хлібити, -блю, -биш, гл.
1) Снабжать хлѣбомъ, давать, посылать хлѣбъ. Хліби нам, Боже, щоб нам було гоже.
2) Пачкать хлѣбомъ. Не хліби ножа.
3) Льстить, угождать. А він хлібить жінці.