Бубнити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Бубон бубнить, скрипка грає. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю.
Го́нор, -ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Шляхтич за гонор уха рішився. 2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. Доп'явшись до високих титулів та великих гонорів.
Доробко́вий, -а, -е. Заработанный. Батько нічого нам не лишив, ніякої дідівщизни, зосталося од матері доробкове, заробляне.
Зача́діти, -дію, -єш, гл. Угорѣть.
Малю́цький и мадючкий, -а, -е. = малюхний.
Настрашитися, -шуся, -шишся, гл. Напугаться.
Огризати, -за́ю, -єш, сов. в. огри́зти, -зу, -зе́ш, гл. = обгризати, обгризти.
Постромляти, -ля́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Палочок назбірав, постромляв кругом хати. Узяв ту лозину поламав та за халяви і постромляв.
Черпаковий, -а, -е. Относящійся къ черпаку. черпако́ва хватка. Cм. хватка.
Чичекати, -каю, -єш, гл. О сорокѣ: кричать.
