Ґанчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. 1) Браковать, находить недостатки. Котра дівчина вередує з женихами, ґанчує та плаче, то з єї оттак сміються. 2) Имѣть изъянъ, порокъ, недостатокъ. Ґанчує на ногу кобила.
Жовто́к, -тка́, м. Желтокъ. Жовте, як жовток.
Знаха, -хи, ж. Знающая, мастерица.
Лихосло́вити, -влю, -виш, гл. Сквернословить, браниться. Казав, щоб не їли м'ясного, не лихословили, ходили до церкви.
Обвертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. обверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) = обгортатися, обгорнутися. Плащем з клейонки обвернувся.
2) = обернутися. Чом до мене білим лицем не обвернется.
Падь, -ді, ж. 1) = падина. 2) Падежъ скота. 3) Медвяная роса, причиняющая болѣзнь колосьевъ. Падь пала (шкодлива на хліб роса). 4) На мене падь пала. На меня стихъ нашелъ. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала.
Пілка, -ки, ж.
1) Полотнище. Спідниця у сім пілок.
2) Родъ холстинной шали, надѣваемой женщинами на плечи.
3) Рыболовный снарядъ: родъ бредня.
Ужитковий, -а, -е. Годный къ употребленію. Ужиткове дерево.
Укручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. укрутитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Ввинчиваться, ввинтиться.
2) Заматываться, замотаться, запутываться, запутаться. Рій (бжоли) укрутиться в коси.
Урізати, -жу, -жеш, гл.
1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. З лихого торгу хоч поли врізавши. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Урізав вовкові хвіст.
2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску.