Виповзати, -заю, -єш, сов. в. виповзти, -зу, -зеш, гл. Выползать, выползти.
Надзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Назвониться.
Надро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Науськивать, науськать. Надрочив собак на мене. 2) У Стороженка надрочи́ти употреблено въ значеніи: быстро написать. Налагожусь писать..., — нічого в голову не лізе. Примірявсь-примірявсь, а далі й думаю: він дуже ласий до дівчат, — нехай же посміється, — взяв та й надрочив...
Ней нар. = най. Ней іде, ней іде, ней ся забанує.
Отчемесувати, -су́ю, -єш, гл. Отрѣзать большой кусокъ.
Повідрізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Отдѣлиться (во множествѣ).
Примусія, -сії, ж. 1) Принадлежности. Ткача не приймають у пекло, бо в його такого багато примусії, що як почне вноситься в пекло, — ніяк не забере за один раз. 2) Возня, хлопоты. З дишлем такого багато примусії: треба добірати рівні коні, щоб рівно тягли. Така була мені примусія з оцим чоловіком: не розшолопає, шо йому кажеш, та й годі.
Студонути, -ну, -неш, гл. Сильно подуть, сильно повѣять. Вітер як студоне, так і людину б занесло наче.
Устка, -ток, с. мн. Ум. отъ уста.
Червак, -ка, м.
1) Червякъ. Усолодився, як червак у хріні.
2) — лихий. Гадюка черная. Ум. червачо́к.