Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузовка
бузов'я
бузок
бузувати
бузувір
бузувірів
бузувірка
бузувірний
бузув'я
бузун
бузьдерево
бузьків
бузько
бузьок
бузьочок
бузя
буїй
буй
буйвіл
буйволиця
буйволів
буйволя
буйволяка
буйко
буймистрія
буйний
буйність
буйно
буйтур
бук
букарт
букарь
букат
буката
буква
буквиця
буквичний
буки
буки-барабан-башта
букивчак
буківка
буков
буковенний
буковий
буковина
буковинець
буковинка
буковинський
буковинчик
букодірка
букодірча
букурійка
букурія
букша
букшпан
букшпановий
булава
буланий
булат
булатний
булатовий
булдимка
булдимок
булеґа
булига
булиголова
булий
булінька
булка
бульба
бульбан
бульбашка
бульбашний
бульбеґа
бульбисько
бульбиця
бульбуки
буль-буль!
бульбулькання
бульбулькати
бульб'яник
бульва
бульвинка
бульк!
булька
булькання
булькати
булькатий
булькіт
булькнути
булькотати
булькотнеча
бульон
бульчати
буля
булянка
бумага
бумажний
бумбак
бум-бум!
бумкати
бунда
бундз
бундзик
бундючитися
бундючний
бундючно
бундячитися
бундячний
буніти
бункош
бунт I
бунт II
бунтиковий
бунтичок
бунтівний
бунтівник
бунтівниця
бунтовливий
бунтовник
Горя́к, -ка́, м. Ударъ мячемъ вверхъ въ игрѣ въ гілки. КС. 1887. VI. 460.
Єднора́льський, -а, -е. Генеральскій. Раді ж ми ся. додому вернути, нас єднорал не пускає. Ей не так єднорал, як єдноральськая мати. Чуб. V. 999.
Захи́стя, -тя, с. = захист 1. Захистя инше ти знайшов. Щог. Сл. 105.
Зімови́й, -а́, -е́ Зимній. Камен. у. Вечір зимовий. МВ. (О. 1862. І. 92).
Нахилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. нахилитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Наклоняться, наклониться. От нахилився, а він взяв мене за бороду. Рудч. Ск. І. 117. 2) Склоняться, склониться (къ чему).  
Подзюбати, -баю, -єш, гл. 1) Поклевать. Курчатка пшоно геть чисто все подзюбали. 2) подзюбаний. Изрытый оспой. Хоча бо я й подзюбана на виду, таки ж бо я зроблена доладу. Чуб. V. 1125. Там така гидка пика подзюбана. Лебед. у.
Приймати, -ма́ю, -єш, сов. в. прийняти, приня́ти, -йму́, -меш, гл. 1) Принимать, принять. Він прийма до свого гурту, тілки не всякого, а з проби. Стор. МПр. 113. Приймай мою вірную дружину да за рідну дитину. Мет. 241. Свої не прийняли його. Єв. І. І. 11. Їв би очима, та душа не приймає. Чуб. І. 212. 2) Принимать, принять за что, счесть за что. Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато. Ном. № 108. 3) Получать, получить, брать, взять. Королевські листи до рук добре приймати. АД. II. 4. На коня сідав, опрощення приймав. Макс. Чотирі карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! ну, — нема часу балакати, — приймай гроші. Камен. у. приняти слово. Заговорить. Приняв ізнов слово божий чоловік. К. ЧР. 29. 4) Браться, взяться. За замок руками не приймали. АД. І. 214. 5) Терпѣть, вытерпѣть. Лиха душа прийма довіку муку. К. Іов. 33. Наругу од дітей приймати. Г. Барв. 369. 6)ланцюгами. Сковывать, сковать цѣпями. Ланцюгами втроє себе приняв. АД. І. 213.
Скатерка, -ки, ж. Скатертка. Н. Вол. у. Накрила сина скатеркою. Чуб. V. 715. Ум. скатертонька. Чуб. V. 1067.
Спаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, испакоститься.
Шмагонути, -ну, -неш, гл. Съ силой стегнуть, хлестнуть. Мене як шмагоне щось лозиною. Стор. Як шмагоне його (батогом). Мнж. 10.
Нас спонсорують: