Братець, -тця, м. Ум. отъ брат.
Допарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Подобрать пару.
За́мітка, -ки, ж. 1) Замѣтка. 2) — дава́ти. Давать понять. Кішку б'ють, невістці на замітку дають. 3) бра́ти на замі́тку. Принимать къ свѣдѣнію.
Зато́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Пошатываться, пошатнуться. Ой оре міщанин та й заточується. Одного ранку Трохим устав з ліжка і ноги його заточилися. 2) О саняхъ: забѣгать въ сторону. Заточуються сани.
Наліпи́ти Cм. наліплювати.
Поглянути, -ну, -неш, гл. Взглянуть. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Погляну я у віконце.
Приперізувати, -зую, -єш, сов. в. приперезати, -жу, -жеш, гл. Прихватывать, прихватить поясомъ, подсунувъ подъ поясъ, прихватить имъ. Виросла коса до пояса, ні росплести, ні росчесати; прийде ми ся приперезати.
Причал, -лу, м.
1) Причалъ, веревка, забрасываемая для остановки судна у берега; столбъ, къ которому привязываютъ судно.
2) Отдыхъ, при валъ. Вже косарі причал роблять.
3) Пристанище, убѣжище. Усякому краще, як є причал який у його.
Спірати, -ра́ю, -єш, сов. в. сперти, зіпру, зіпреш, гл.
1) Опирать, опереть, упирать, упереть.
2) Удерживать, удержать, останавливать, остановить. Сперло дух. Захватило двухъ, нельзя дышать. У вовка аж дух сперло.
3) Препятствовать, воспрепятствовать, запретить. Іди дочко за Тодіра, я тобі не спераю. То їх батько, жартувати не сперає.
Чоботонько, -ка, м. Ум. отъ чобіт.