Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байдачний
байдачник
байдачок
байде!
байдиґи
байдики
байдикування
байдикувати
байдрак
байдуже
байдужен
байдужечки
байдужий
байдужість
байдужки
байдужливий
байдужливо
байдужний
байдужно
байдур
байка
байкарь
байкий
байковий
байло
байлова
байловка
байлога
байлувати
баймуд
байовий
байор
байорисько
байорка
байоро
байорок
байрак
байрака
байраченько
байрачний
байрачок
байсаміна
байстер
байстрюк
байстрюченя
байстрючка
байстрючок
байстря
байтала
байтало
байталуватий
байцарка
байчар
бак
бакаїстий
бакай
бакалійний
бакалійник
бакалійниця
бакалія
бакаль
бакаляр
бакалярство
бакалярський
бакан
бакати
бакаюватий
баки
бакир 1
бакир 2
бакирь
баклаг
баклажан
баклажка
баклажок
бакло
бакомпарт
бакун
бакуновий
бакунт
бакунтовий
бакунчик
бакуняка
бакуняр
бакханалія
бакхичний
бакша
бал
бала
балабаєчка
балабайка
балабан
балабанка
балабанський
балабій
балаболька
балабон
балабонити
балабонка
балабончик
балабошити
балабула
балабурка
балабух
балабуха
балабушка
балабушок
балагула
балагульський
балаґувати
балай
балакайло
балаканка
балакання
балакати
балакатися
балаки
балакливий
балаклій
балакня
Гемонець, -нця м.? Випийте до денця, — там нема гемонця. Ком. ІІ. № 875.
Закоси́чувати, -чую, -єш, сов. в. закоси́чити, -чу, -чиш, гл. Убирать, убрать, украсить цвѣтами голову или головной уборъ. Ой зроблю я косиченьку саму бервінкову, закосичу кресанину свому миленькому. Гол. IV. 448.
Зана́дити, -джу, -диш, гл. Завлечь, заманить. Вх. Зн. 19.
Кабалик, -ка, м. Безпокойство, хлопоты, кутерьма, суматоха. Желех. Cм. калабалик.
Набі́гти Cм. набігати.
Пектися, -чуся, -че́шся, гл. 1) Жариться, печься. Мерзла в ніч, а в день пеклась. Котл. Ен. Ой косить хазяїн та на степу сіно, та на сонці печеться. Грин. III. 570. 2) Печься. Сам міситься, сам і печеться. Рудч. Ск. І. 136. 3) Жариться. Курка печеться.
Полячитися, -чуся, -чишся, гл. Ополячиваться. Самохіть полячилась наша вельможна, гоноровита Русь. К. ХП. 114.
Пообставляти, -ля́ю, -єш, гл. Обставить (во множествѣ).
Родючий, -а, -е. Плодоносный, плодородный, плодовый. Мак.... родючий був. ХС. І. 75. Родюча земля. Родюче дерево. Мил. 172.
Стверджати, -джаю, -єш и стверджувати, -джую, сов. в. стверди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Утверждать, утвердить, подтверждать, подтвердить. Вони проповідували, а Господь слово стверджував услід ознаками. Єв. Мр. XVI. 20. Той ствердив, що Бог праведний. Єв. І. III. 33. Люблинську унію ствердив. К. ЦН. 255.
Нас спонсорують: