Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байдачний
байдачник
байдачок
байде!
байдиґи
байдики
байдикування
байдикувати
байдрак
байдуже
байдужен
байдужечки
байдужий
байдужість
байдужки
байдужливий
байдужливо
байдужний
байдужно
байдур
байка
байкарь
байкий
байковий
байло
байлова
байловка
байлога
байлувати
баймуд
байовий
байор
байорисько
байорка
байоро
байорок
байрак
байрака
байраченько
байрачний
байрачок
байсаміна
байстер
байстрюк
байстрюченя
байстрючка
байстрючок
байстря
байтала
байтало
байталуватий
байцарка
байчар
бак
бакаїстий
бакай
бакалійний
бакалійник
бакалійниця
бакалія
бакаль
бакаляр
бакалярство
бакалярський
бакан
бакати
бакаюватий
баки
бакир 1
бакир 2
бакирь
баклаг
баклажан
баклажка
баклажок
бакло
бакомпарт
бакун
бакуновий
бакунт
бакунтовий
бакунчик
бакуняка
бакуняр
бакханалія
бакхичний
бакша
бал
бала
балабаєчка
балабайка
балабан
балабанка
балабанський
балабій
балаболька
балабон
балабонити
балабонка
балабончик
балабошити
балабула
балабурка
балабух
балабуха
балабушка
балабушок
балагула
балагульський
балаґувати
балай
балакайло
балаканка
балакання
балакати
балакатися
балаки
балакливий
балаклій
балакня
Віщовий, -а, -е. Вѣстовой. Гуде в Латії дзвін віщовий і гасло всім к війні дає. Котл. Ен. IV. 62.
Жидя́, -дя́ти, м. Еврейскій ребенокъ, жиденокъ. Ідуть малеча-жидки з свічками і по боках вулиці тож жидята. Св. Л. 294.
Ми́рати, -раю, -єш, гл. = мимрати. Вх. Зн. 36.
Поставління, -ня, с. 1) Ставленіе. Честь-хвалу дайте наперед Богу і господарю, і господинці, і його дочці, й куховарочці за хліба поставління, за страви доношіння. Рк. Макс. 2) Рукоположеніе.
Прибірниця, -ці, ж. Та, которая прибираетъ. Сестриця-прибірниця мої кісточки прибірала. Рудч. Ск. II. 36.
Призелений, -а, -е. Зеленоватый. Вх. Зн. 55.
Тризубець, -бця, м. трезубецъ; вилы съ тремя зубьями. Тризубець щоб тобі зломивсь. Котл. Ен.
Уболівання, -ня, с. Сожалѣніе, скорбь. К. (Желех.).
Уковзувати, -зую, -єш, сов. в. уко́взати, -заю, -єш, гл. Скользя, катаясь по льду, дѣлать, сдѣлать его скользкимъ. Хлопці тут усе ковзаються, та так уковзали, що мабуть таки я не пройду не впавши. Черн. у.
Упускання, -ня, с. 1) Впусканіе. 2) Роняніе. 3) Опусканіе. 4) При инкрустированіи: вставка въ дерево металла, кости и пр. Шух. І. 306, 309.
Нас спонсорують: