Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бридуля
бридь
бридя
брижа
брижатий
бриженята
бриженятка
брижечка
брижик
брижитися
брижі
брижка
брижнастий
брижувати
брижуватий
бризка
бризкалка
бризкання
бризкати
бризкатися
бризкина
бризлелина
бризнути
бризнутися
бризь!
бризястий
брик!
брика
брикайло
бриканець
брикання
брикати
брикатися
брикливий
брикливість
брикнути
брикс
брикси
брику
брикун
брикуха
брикучий
брила
брилець
брилик
бриличок
брилів'є
брилка
брилкастий
брилочка
бриль
бриндза
бриндзити
бриндзя
бриндзяник
бриндзянка
бриндуватися
бриндуша
бриндюшки
бриніти
бринталик
бринтало
бринталь
бринчок
бринь!
бринькання
бринькати
бринькач
бринькнути
бринькотіти
бриньчати
бринявий
брись
брисько
брита
британ
британський
бритва
бритваль
бритвати
бритвочка
бритв'яний
брити
бритовка
бритовниця
бриця
брич
бричка
бришкання
бришкати
брівка
брівонька
брід
бріднявий
брідок
брідочок
бріх
бріхатий
бріхач
бріч
брова
бровань
бровар
броварія
броварний
броварник
броварниця
броварня
броварство
броварський
броварь
броварювати
броватий
бровеня
бровенятко
бровеняточко
бровина
бровиця
бровище
бровко
Буковинець, -нця, м. Житель Буковины. Желех. Ум. буковинчик. Желех.
Грязи́во, -ва, с. Бревіе. Зробив грязиво з слини. Єв. І. IX. 6.
Дмухну́ти Cм. Дмухати.
Лі́єчка, -ки, ж. Ум. отъ лійка.
Лопушо́к, -шка́, м. Ум. отъ лопух.
Мерзене́нький, -а, -е. Плохой, гадкій. Мерзененька дорога. Черниг. у.
Перешуміти, -млю́, -миш, гл. Перешумѣть.
Племенник, -ка, м. = небіж.
Поділок II, -лку, м. Надѣлъ. Поділку у їх по дві десятині. Конст. у.
Уболівати, -ва́ю, -єш, сов. в. уболіти, -лію, -єш, гл. Скорбѣть, сожалѣть. І серцем батьківським над людьми вболівав. К. Дз. 173.  
Нас спонсорують: