Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бридуля
бридь
бридя
брижа
брижатий
бриженята
бриженятка
брижечка
брижик
брижитися
брижі
брижка
брижнастий
брижувати
брижуватий
бризка
бризкалка
бризкання
бризкати
бризкатися
бризкина
бризлелина
бризнути
бризнутися
бризь!
бризястий
брик!
брика
брикайло
бриканець
брикання
брикати
брикатися
брикливий
брикливість
брикнути
брикс
брикси
брику
брикун
брикуха
брикучий
брила
брилець
брилик
бриличок
брилів'є
брилка
брилкастий
брилочка
бриль
бриндза
бриндзити
бриндзя
бриндзяник
бриндзянка
бриндуватися
бриндуша
бриндюшки
бриніти
бринталик
бринтало
бринталь
бринчок
бринь!
бринькання
бринькати
бринькач
бринькнути
бринькотіти
бриньчати
бринявий
брись
брисько
брита
британ
британський
бритва
бритваль
бритвати
бритвочка
бритв'яний
брити
бритовка
бритовниця
бриця
брич
бричка
бришкання
бришкати
брівка
брівонька
брід
бріднявий
брідок
брідочок
бріх
бріхатий
бріхач
бріч
брова
бровань
бровар
броварія
броварний
броварник
броварниця
броварня
броварство
броварський
броварь
броварювати
броватий
бровеня
бровенятко
бровеняточко
бровина
бровиця
бровище
бровко
Бурлій, -лія, м. Крикунъ, возмутитель. Зараз деякі бурли схаменулись, подумали про свою голову. К. ЧР. ЗН.
Віддаль нар. Издали. Відьми так не вдариш, а треба кинуть на-оддаль, то попадеш. Грин. І. 66.
Відробіток, -тку, м. = відробок. Позичте.... карбованця на відробіток. Левиц. І. 69. Ти б позичив у кого небудь на відробіток. О. 1861. XI. 111.
Дяконенкі́вна, -ни, ж. Внучка діакона.
Полонинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ полонина. Пішли вівці в полонинку самі біленькії. Гол. І. 229. 2) Обрядовая пѣсня, которая поется во время выгона гуцулами скота въ полонини. Шух. І. 197. 3) Раст. Anthus spinoletta L. Вх. Зн. 52.
Скусник, -ка, м. Скусывающій, откусывающій. Ум. скусничок. Налетів же крячок та й іскусничок, іскусив же він усі яблучка. Грин. III. 142.
Смільний, -а, -е. 1) Смолистый. Смільна сосна. Н. Вол. у. 2) Опаленный, обожженный, задымленный. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні. Ном. № 8060.
Сплавник, -ка, м. Плотовщикъ.
Стріл, -лу, м. Выстрѣлъ. За їдним стрілом убив дві качки. Н. Вол. у. Велів гармати нарихтувати, на Вирвингород стріли спускати. АД. I. 19.
Темнуватий, -а, -е. Темноватый. Левиц. І. 163.
Нас спонсорують: