Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бридуля
бридь
бридя
брижа
брижатий
бриженята
бриженятка
брижечка
брижик
брижитися
брижі
брижка
брижнастий
брижувати
брижуватий
бризка
бризкалка
бризкання
бризкати
бризкатися
бризкина
бризлелина
бризнути
бризнутися
бризь!
бризястий
брик!
брика
брикайло
бриканець
брикання
брикати
брикатися
брикливий
брикливість
брикнути
брикс
брикси
брику
брикун
брикуха
брикучий
брила
брилець
брилик
бриличок
брилів'є
брилка
брилкастий
брилочка
бриль
бриндза
бриндзити
бриндзя
бриндзяник
бриндзянка
бриндуватися
бриндуша
бриндюшки
бриніти
бринталик
бринтало
бринталь
бринчок
бринь!
бринькання
бринькати
бринькач
бринькнути
бринькотіти
бриньчати
бринявий
брись
брисько
брита
британ
британський
бритва
бритваль
бритвати
бритвочка
бритв'яний
брити
бритовка
бритовниця
бриця
брич
бричка
бришкання
бришкати
брівка
брівонька
брід
бріднявий
брідок
брідочок
бріх
бріхатий
бріхач
бріч
брова
бровань
бровар
броварія
броварний
броварник
броварниця
броварня
броварство
броварський
броварь
броварювати
броватий
бровеня
бровенятко
бровеняточко
бровина
бровиця
бровище
бровко
Безмежність, -ности, ж. Безграничность, безпредѣльность. Желех.
Віджартовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. віджартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Став шинкар свою жінку зневажати; вона усе оджартовувалась, сміялася. МВ. ІІ. 185.
В'яз, -зу, м. 1) Дерево вязъ, Ulmus. 2) Рыба язь, Ciprinus rutillus. 3) Завязь. Як би дощ, то ще б в'яз був на огудині. Лебед. у. Щоб був в'яз на огірках. О. 1861. XI. Св. 59. 4) мн. в'язи = в'язок 2. То не біда, що по в'язи вода, тоє горш проняло, що і копилля поняло. Ном. № 7228. Ум. в'язок.
За́їнько, -ка, м. Ум. отъ заєць.
Зваго́м нар. Медленно, нескоро. Не біжи, не йди швидко, звагом. Н. Вол. у.
Имберь, -рю, м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. Ум. имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем. Н. п.
Навза́води нар. Во весь опоръ, въ карьеръ, во всю прыть, взапуски. За лицарем тим воєводи що тьху навзаводи летять. Котл. Ен. VI. 74. З парубками літати навзаводи, — ото були його забавки. К. ДС. 4.
Перетрясатися, -саюся, -єшся, сов. в. перетрястися, -суся, -сешся, гл. 1) Трястись, перетрястись въ переѣздѣ и перевозкѣ, перевезтись съ имуществомъ. О. Яким як почув, що архирей обіцяв ха, то й не став перетрясатись; а що перевіз — тут було, а решта й на тій парафії. Св. Л. 191. 2) Только сов. в. Надрожаться отъ холода, передрогнуть. Ой коли б ти, мати, знала, яке лихо в дорозі, що перетрясешся на лютім морозі. Грин. III. 562.
Полтавець, -вця, м. Житель Полтавской губерніи. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «Ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти. Грин. III. 563.
Розібгати, -га́ю, -єш, гл. 1) Развернуть, раскрыть. 2) Разнести, развѣять, разшвырять. Моє веселіє украв, в степу на тирсі розібгав. Шевч. 644.
Нас спонсорують: