Виникнути Cм. виникати.
Доблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Допроситься, упросить, умолить. Благав Бога, щоб дівчину хоч свою побачить, — не доблагав.
Знахарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься знахарствомъ. Що не тілько та пан Сава церков та руйнує, із бісами став за право й дуже знахарює. А його жінка ще к тому й знахарювала, та таки так, що декому і помагала.
Обнімати, -ся, гл. = обіймати, -ся.
Підчулювати, -люю, -єш, сов. в. підчулити, -лю, -лиш, гл. Въ плоту сплавного дерева срѣзывать концы бревенъ снизу наискось.
Поровий, -а́, -е́ Своевременный. Перові діти. Не порова дитина — ще б через місяць їй треба бути: хто-й-зна, чи й житиме.
Прейма нар. По крайней мѣрѣ. Хоч з торбами підемо, та прейма матимем, де зіму зімувати. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь.
Сколіни́читися, -чуся, -чишся, гл. Ослабѣть на ноги.
Схищатися, -щаюся, -єшся, гл. Укрываться. Під хуґу схищались під комишами.
Ткачик, -ка, м. Ум. отъ ткач.
