Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безуставично

Безуставично Cм. безуставичне.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУСТАВИЧНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУСТАВИЧНО"
Билянка, -ки, ж. = бандурчанка. Вх. Лем. 391.
Відмічати, -ча́ю, -єш, сов. в. відмітити, -чу, -тиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Дру́жбонько, -ка, м. Ум. отъ дружба.
Жемчу́жний, -а, -е. Жемчужный. Золотеє коріннячко, жемчужнее насіннячко. Чуб. ІІІ. 125.
Замі́рок, -рка, м. Заморышъ. Та дитина — замірок. Н. Вол. у.
Надде́ртий, -а, -е. Надодраный, надорванный.
Понадсмикувати, -кую, -єш, гл. Надергать часть (во множествѣ).
Проболіти, -лю́, -ли́ш, гл. Проболѣть. Проболіла рука три дні, а тоді перестала. Харьк.
Роскоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = роскуштувати.
Семеряга, -ги, ж. Семряга. Ум. семеряжка. Своя семеряжка не важка. Ном. № 9644.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУСТАВИЧНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.