Авди́тор, -ра, м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам'яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор.
Випадок, -дку, м. Случай. пішло на випадок. Пошло на бѣду. ви́падком випасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. б) Пойти прахомъ. А щоб йому випадком випало. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. ви́падком. Случайно.
Відтеплий, -а, -е. Оттаявшій. Вже травичка блищала з землі одтеплої.
Крашениці, -ць, ж. мн. Красные суконные штаны у гуцуловъ.
Надзюбувати, -бую, -єш, сов. в. надзю́бати, -баю, -єш, гл. Наклевывать, наклевать.
Печерувати, -ру́ю, -єш, гл. — раки. Ловить руками раковъ въ ихъ норкахъ.
Пропхати, -ся. Cм. пропихати, -ся.
Ропутіти, -чу́, -ти́ш, гл. = ропотіти. Люде ропутять на зборщика, що гроші вкрав.
Смиренниця, -ці, ж. Скромница.
Уламок, мку, м. Обломокъ, отломокъ. Взяв він уламок од чистого злота.