Богоносець, -сця, м. Носящій Бога. Въ загадкѣ — оселъ, везшій Христа. Родився, не хрестився, а до смерти не молився і був богоносець.
Дилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Строить изъ бревенъ. Ой у полі корчма дильом дильована.
Засіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. засі́сти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Просимо до гурту (до вечері)! привітали мене і вклонились. — Може б поруч зо мною така краля засідала, га? каже Назар. 2) Засѣдать, засѣсть, присутствовать. Засідав серед громадзьких мужів. 3) Быть въ засадѣ, подкарауливать изъ засады. Ой не лети, сивий орле, на Волиння пити, засідають вражі ляшки, хотять тебе вбити. 4) О мѣстѣ: занимать. Війшов нелюб в хату, засів усю лаву. 5) Засѣдать, засѣсть гдѣ-либо. Та й засядем по пасіках на ввесь літ остаток.
Збі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Прикинуться бѣднымъ, начать жаловаться на бѣду. Як збідкається: що се я, дурний, наробив!
Зручно нар. Ловко; удобно.
Коненя, -ня́ти, с. Ум. отъ коня́.
Маму́ла, -ли, об. Неповоротливый человѣкъ, увалень.
Музи́ченько, -ка, м. ласк. отъ музика 2. Заграй мені, музиченько, під осичиною.
Накльо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. наклю́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) О яйцѣ съ птенцомъ: наклевываться, наклюнуться, пробиваться, пробиться сквозь стѣнку яйца передъ вылупкой. Коли наклюнулось, то й вилупиться. 2) Начинаться, начаться, зарождаться, зародиться. У нас наклюнулось наче на хороше життя. (Думка) тільки накльовувалась у його. Наше слово загартоване в устах Олегів, Святославів, Володимерів іще тогді, як Москва й не наклюнулась.
Сипаний, -а, -е. Литой (изъ металла).