Богородичний, -а, -е. = Богородицький, богородичний чепчик, Раст. Thymus Serpyllum L. — богородична носа. Раст. Astragalus Cicer L.
Гнівник, -ка, м. Въ выраженіи: він мій гнівник. Онъ со мной въ ссорѣ.
Деревни́к, -ку́, м. Раст. Lonicera. Achillea. — білий. = Деревій.
Довга́ль, -ля́, м. 1) Высокій и худой человѣкъ. 2) Кузнецкій молотокъ съ острымъ и длиннымъ носомъ.
Задвоя́кий, -а, -е. Двухъ родовъ. Астряби суть задвоякі: астряб великий і мавий.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно.
Мага́й-бі! Богъ въ помощь! (привѣтствіе). Втішно мені було добре слово почути: «Магай-бі!».
Підотавитися, -влюся, -вишся, гл. О травѣ: отрасти, подняться послѣ косьбы. Трава підотавилася.
Розшерепа, -пи, об. Человѣкъ, ходящій разставя ноги.
Ум, ума, м. Умъ. Багато ума, та в кишені кат-ма. не при умі́. Не въ своемъ умѣ. Розум не вернувсь. Така вона стала якась — не при умі. з добра ума. По добру. Іди ж мені, кажу, з хати з добра ума, а то он бач — кочерга. ума вивідувати. Узнавать образъ мыслей, разспрашивать, разузнавать. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує. Ум. умець, умочок.