Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безладно
безлапий
безлистий
безлистявий
безличний
безличник
безлік
безлісий
безлісся
безлітний
безлітній
безліч I
безліч II
безлічно
безлуский
безлюддя
безлюдень
безлюдний
безлюдник
безлюдніти
безлюдно
безлюдувати
безлюдько
безмаль
безмастий
безматень
безматерній
безматній
безматок
безмежний
безмежність
безмін
безмір
безмірний
безмірно
безмір'я
безмісячний
безмлив'я
безмовий
безмовний
безмовно
безмозкий
безна
безнадійний
безнадійність
безнадійно
безнадія
безнапасний
безнапасно
безнащадний
безневинний
безневинність
безневинно
безнемірний
безнемірно
безногий
безносий
безносько
безоборонний
безоборонність
безодголосний
безодголосно
безодмовний
безодмовність
безодрадісний
безокий
безосновний
безостий
безосяжний
безощадний
безощадність
безощадно
безпалок
безпальчий
безпам'ятний
безпам'яття
безпам'ятько
безпарий
безпашпортний
безпека
безпереводний
безпереводно
безперемінно
безпересталь
безперестанку
безперестанно
безперестану
безперестанці
безперестань
безпереч
безперечний
безперечність
безперечно
безперий
безпечати
безпечен
безпечити
безпечне
безпечний
безпечність
безпечно
безпешний
безпешність
безпешно
безписьменщина
безпиття
безпідставний
безплатний
безплатній
безплемінний
безподобний
безпомочний
безпомошний
безпосажна
безпосередний
безпосередність
безпотрібний
безпотрібно
безпоясниця
безправний
Дво́рський, -а, -е. Дворовый (человѣкъ). Дворський чоловік Кіндрат, — усією як раз сем'єю робить він на пана. О. 1862. VI. 62.
Дерев'я́ччя, -чя, с. соб. Деревья. Жел.
Здорове́нний, -а, -е. Ув. отъ здоро́вий.
Осіло нар. Осѣдло.
Побгатися, -бгаюся, -єшся, гл. Сложиться складками, скомкаться. Погано ти одежу поскладала, бач, як усе побгалося. Пирят. у.
Понукнути, -ну, -неш, гл. = поощрить, подстрекнуть. Вх. Зн. 53.
Проговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. проговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Проговариваться, проговориться. Говори, та не проговорися. Ном. № 1115.
Риговина, -ни, ж. Блевотина. Лохв. у.
Спрясти, -ду, -деш, гл. Спрясть. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти: з тонкої павутини до білої щетини. Чуб. V. 818. Спряв би, та в нитку не йде. Ном. № 14163.
Сяти, -сяю, -єш, гл. Сіять. Мечем своїм як блискавкою сяє. Макс. (1849). 85. Пішло військо, короговки сяють. Чуб. V. 504. Місяць високо, зіроньки сяють. Шевч.
Нас спонсорують: