Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безладно
безлапий
безлистий
безлистявий
безличний
безличник
безлік
безлісий
безлісся
безлітний
безлітній
безліч I
безліч II
безлічно
безлуский
безлюддя
безлюдень
безлюдний
безлюдник
безлюдніти
безлюдно
безлюдувати
безлюдько
безмаль
безмастий
безматень
безматерній
безматній
безматок
безмежний
безмежність
безмін
безмір
безмірний
безмірно
безмір'я
безмісячний
безмлив'я
безмовий
безмовний
безмовно
безмозкий
безна
безнадійний
безнадійність
безнадійно
безнадія
безнапасний
безнапасно
безнащадний
безневинний
безневинність
безневинно
безнемірний
безнемірно
безногий
безносий
безносько
безоборонний
безоборонність
безодголосний
безодголосно
безодмовний
безодмовність
безодрадісний
безокий
безосновний
безостий
безосяжний
безощадний
безощадність
безощадно
безпалок
безпальчий
безпам'ятний
безпам'яття
безпам'ятько
безпарий
безпашпортний
безпека
безпереводний
безпереводно
безперемінно
безпересталь
безперестанку
безперестанно
безперестану
безперестанці
безперестань
безпереч
безперечний
безперечність
безперечно
безперий
безпечати
безпечен
безпечити
безпечне
безпечний
безпечність
безпечно
безпешний
безпешність
безпешно
безписьменщина
безпиття
безпідставний
безплатний
безплатній
безплемінний
безподобний
безпомочний
безпомошний
безпосажна
безпосередний
безпосередність
безпотрібний
безпотрібно
безпоясниця
безправний
Жорость, -ти, ж. Бревно, употребляемое для связки плота. Радом. у.
Заложи́ти, -ся. Cм. закладати, -ся.
Збі́рник, -ка, м. Сборникъ. Ум. збі́рничок.  
Лабузіння, -ня, с. соб. = лабуззя. Черниг. у.
Обмурзатися, -заюся, -єшсягл. = замурзатися. Лохв. у.
Позатиллю нар. Сзади. А молода Марусенька позатиллю йде. Гол. І. 54.
Прання, -ня́, с. Мытье, стирка бѣлья. Чуб. VII. 117.
Приймити, -му, -меш, гл. = приняти. Гн. І. 157.
Розболітися, -ліюся, -єшся, гл. Разболѣться, разнемочься. Не їв — зомлів, наївся — розболівся. Ном. № 12156. Гриць розгорівся, Гриць розболівся, прийшов четвер — вже Гриць помер. Чуб. V. 431.
Стукіт, -коту, м. Стукъ.
Нас спонсорують: