Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бануша
банька
банькатий
банькач
банюр
банюра
баня
баняк
бар
барабан
барабанити
барабанський
барабанчик
бараболиння
бараболисько
бараболінник
бараболя
барабосити
баран
баранець
баранина
бараниця
баранище
баранка
баранковий
баранник
барання
баранок
баранта
баранча
баранчик
баранчук
бараня
бараняр
баранятко
бараняточко
баранячий
барасулі
барашкувати
барбачія
барбольки
барболя
барбос
барбосів
барбуля
барбун
барва
барвистий
барвисто
барвити
барвін
барвінець
барвінина
барвінковий
барвінок
барвний
барв'як
барда
бардадим
бардаш
бардз
бардиґа
бардина
бардичка
бардочка
барже
барз
барза
барзий
барзій
барзки
барзо
бари
баривка
баривчина
барилечко
барилка
барилко
барило
барилочка
барилочко
барилькуватий
барильний
барильце
барильчина
бариляка
барити
баритися
бариш
баришівне
баришівник
баришник
баришництво
баришницький
баришок
баришування
баришувати
барівка
баріння
барка
баркан
баркас
барки
баркицнути
барліг
барлій
барложитися
барма
бармувати
бармуватися
барна
барнавий
барнак
барнастий
барник
барноха
барнуля
барнявий
барнястий
барок
Батющин, -на, -не. Священничій, батюшкинъ. Батющин двір. Левиц. І. 446.
Голоправда, -ди, м. и ж. Правдивый мужчина, правдивая женщина. Він на ню звіряв усе, а вона й не мошенниця — голоправда все. Зміев. у.
Дідо́к, -дка́, м. 1) Старичекъ. Рудч. Ск. II. 108. Чуб. І. 155. 2) Жгуть соломы, обмотанный валом и прибиваемый по краямъ дверей отъ холода. Мнж. 179. 3) Деревянный шаръ, величиною въ куриное яйцо, употребляемый въ игрѣ, которая также называется дідок. Ив. 25. Ум. Дідо́чок. Чуб. V. 844. Задумав дідочок, задумав жениться. Н. п.
Катюжний, -а, -е. Принадлежащій катюзі. Не ти, розбійнику, а тілько катюжні руки твої. Кв. II. 206.
Наступ, -пу, м. Наступленіе. Тяжкі гріхи впинили предків наших від наступу на землі християнські. К. МБ. X. 18.
Облипати, -па́ю, -єш, сов. в. обли́п(ну)ти, -ну, -неш, гл. Облипать, облипнуть. Одежа коло вас облипла. Котл. Ен.
Перевій I, -вію, ж. Сугробъ, наметенный поперекъ дороги. Н. Вол. у.
Покотом нар. Вповалку. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. III. 75. В гаю все покотом лежало. Шевч. 334.
Посукувати, -кую, -єш, гл. Выводить, выпрядывать нитку. Посукувати починок. Вас. 201.
Пролуб, -бу, м. = ополонка. Скочив в пролуб, але більше того не робив, бо дуже го студінь проняла. МУЕ. ІІІ. 54.
Нас спонсорують: