Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бануша
банька
банькатий
банькач
банюр
банюра
баня
баняк
бар
барабан
барабанити
барабанський
барабанчик
бараболиння
бараболисько
бараболінник
бараболя
барабосити
баран
баранець
баранина
бараниця
баранище
баранка
баранковий
баранник
барання
баранок
баранта
баранча
баранчик
баранчук
бараня
бараняр
баранятко
бараняточко
баранячий
барасулі
барашкувати
барбачія
барбольки
барболя
барбос
барбосів
барбуля
барбун
барва
барвистий
барвисто
барвити
барвін
барвінець
барвінина
барвінковий
барвінок
барвний
барв'як
барда
бардадим
бардаш
бардз
бардиґа
бардина
бардичка
бардочка
барже
барз
барза
барзий
барзій
барзки
барзо
бари
баривка
баривчина
барилечко
барилка
барилко
барило
барилочка
барилочко
барилькуватий
барильний
барильце
барильчина
бариляка
барити
баритися
бариш
баришівне
баришівник
баришник
баришництво
баришницький
баришок
баришування
баришувати
барівка
баріння
барка
баркан
баркас
барки
баркицнути
барліг
барлій
барложитися
барма
бармувати
бармуватися
барна
барнавий
барнак
барнастий
барник
барноха
барнуля
барнявий
барнястий
барок
Бескидувати, -дую, -єш, гл. Пасти скотъ на горахъ въ бескидах. Желех.
Бідкання, -ня, с. 1) Бѣдствованіе. Як побачиш мою муку, моє бідкання щоденне. К. Псал. 69. Як де заведуться злидні, то отам не переводиться бідкання, аж поки злидні сами не перейдуть куди инде. Чуб. II. 398. 2) Жалобы на судьбу, гореванье. Хведор узявся обома руками за голову і замість бідкання дрібно і весело зареготався. Левиц. І. 179. Чи чує він наше бідкання за ним, чи баче наші сльози? Мир. Пов. І. 123.
Гіргонія, -нії, ж. = жоржина. ЗЮЗО. І. 120.
Доспі́лий, -а, -е. Спѣлый, созрѣвшій. Доспіле яблуко. Левиц. Пов. 290.
Загодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. загодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Начинать въ первый разъ что-либо ѣсть. Як що уперве (того року) починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують отак: «нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова» (і тоді їдять). Грин. І. 253. 2) Начинать откармливать.
Кабака, -ки, ж. 1) Нюхательный табакъ. «Мерщі ісхопився, протерся, кабаки понюхав. Сніп. 16. Натрусив з ріжка катки, раз, другий понюхав. Мкр. 11. 9. Мовчи, по я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618. кабаки діти кому. Наказать кого. Желех. Закр. 2) Penis.
Лапай, -пая, м. Съ большими неуклюжими лапами, руками. Золотонош. у.
Порохня, -ні́, ж. Труха, сгнившее дерево. Грин. І. 10. Алв. 68. Такий старий, що й порохня сиплеться, (Комора) похилилась і порохнею взялась. Г. Барв. 184.
Статкувати, -ку́ю, -єш, гл. Благоразумно вести себя, хорошо вести дѣло, хорошо хозяйничать, работать. Ном. № 8113. Я тебе беру, хлопче, до себе, і як тільки будеш статкувати, то й кожух тобі справлю та й на другий рік не підеш нікуди, в мене будеш. Подол. г. Як я буду статкувати, то він (чоловік) буде шанувати. Чуб. V. 561. Статкує, то й має. Н. Вол. у.
Усиловуватися, -вуюся, -єшся, гл. = усилковуватися. Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити. К. ЧР. 10.
Нас спонсорують: