Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бануша
банька
банькатий
банькач
банюр
банюра
баня
баняк
бар
барабан
барабанити
барабанський
барабанчик
бараболиння
бараболисько
бараболінник
бараболя
барабосити
баран
баранець
баранина
бараниця
баранище
баранка
баранковий
баранник
барання
баранок
баранта
баранча
баранчик
баранчук
бараня
бараняр
баранятко
бараняточко
баранячий
барасулі
барашкувати
барбачія
барбольки
барболя
барбос
барбосів
барбуля
барбун
барва
барвистий
барвисто
барвити
барвін
барвінець
барвінина
барвінковий
барвінок
барвний
барв'як
барда
бардадим
бардаш
бардз
бардиґа
бардина
бардичка
бардочка
барже
барз
барза
барзий
барзій
барзки
барзо
бари
баривка
баривчина
барилечко
барилка
барилко
барило
барилочка
барилочко
барилькуватий
барильний
барильце
барильчина
бариляка
барити
баритися
бариш
баришівне
баришівник
баришник
баришництво
баришницький
баришок
баришування
баришувати
барівка
баріння
барка
баркан
баркас
барки
баркицнути
барліг
барлій
барложитися
барма
бармувати
бармуватися
барна
барнавий
барнак
барнастий
барник
барноха
барнуля
барнявий
барнястий
барок
Благовіщний, -а, -е. Благовѣщенскій. На благовіщнім тижні вдовин плуг. Ном. № 419.
Визір I, -ру, м. 1) Видъ; взглядъ. Вх. Уг. 230. Употреб. въ выраженіи: на визір — на взглядъ, для виду, видимости. Аби був на визір. Мнж. 186. 2) Окно. Острожск. у. Слов. Д. Эварн.
Гласний, -ного, м. Избранный голосованіемъ, гласный. Земський гласний.
Ґеґа́цки, -цьок, ж. мн. = Ґарґачки. Вх. Лем. 407. Вх. Уг. 235. Ум. Ґеґа́дзьки. Вх. Лем. 407.
Кажнісінький, -а, -е., Ум. отъ кажний. Каждый безъ исключенія.
Кита, -ти, ж. 1) = ки́тиця. Въ слѣдующ. примѣрѣ употреблено, повидимому, въ значеніи: султанъ, перья на головномъ уборѣ: Кита біла, кивер чорний, хлопець гожий і моторний. Pauli. (Но Cм. этотъ-же примѣръ при словѣ китель). 2) Хвостъ лисицы. Вх. Пч. II. 5. Cм. китюх. 3) = китайка? Один на собі каптан має та з під того жовті та чорні кити видирає. АД. І. 121. (Въ друг. вар. здѣсь: китайку видирає. АД. І. 116, 125.
Мачо́к, -чку, м. 1) Ум. отъ мак. 2) Раст. Papaver Rholas. ЗЮЗО. І. 130. 3) мн. мачки. Вѣнокъ изъ цвѣтовъ мака. Вбірається в мачки, в добре намисто, в стрічки. Г. Барв. 205.
Пошамрити, -рю́, -риш, гл. Пошелестѣть.
Прохарамаркати, -каю, -єш, гл. Прочесть, проговорить невнятно. Яку небудь молитву прохарамаркаю над мертвим і не покину його трупу. Стор. МПр. 22.
Спосібно нар. 1) Пригодно, нужно. 2) Удобно. Возом спосібніш їхати, ніж дрогами. Міусск. окр. Куди йому спосібно йти. Шух. І. 79.
Нас спонсорують: