Богобоязно, нар. = богобійно.
Даву́чий, -а, -е. (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад.
Доще́во нар. Дождливо. На дворі дощєво та холодно.
Змирщина, -ни, ж. Мировая сдѣлка; примиреніе. Простила мені теща та й змирщину пити.
Куцюруб, -ба, м.
1) Изогнутый палець вслѣдствіе уродства.
2) Названіе танца. Після сіх другі стругали «гусаря», «ой ненько», «материнки», «куцюруба».
Мисте́цьки нар. Мастерски.
Нарі́жниці, -ниць, ж. мн. 1) = наріжник 1. 2) Снопы, которые кладутъ на углахъ крыши.
Осатанити, -ню́, -ниш, гл. Разозлить, взбѣсить. Махнула швидко до Троянців, щоб сих латинських постоянців по свойому осатанить.
Стуснути, -сну, -неш, гл. Дать тумака, пинка, толкнуть. Та мене й стуснув у груди.
Трейтяка, -ки, ж. Трехлѣтняя телка. Худібку мали в себе невеличку, теличку-трейтяку.
