Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

близенько
близесенький
близець
близиня
близити
близитися
близісінький
близісінько
близна
близнити
близниця
близно
близнуватий
близнюк
близня
близомий
близці
близче
близчий
близчитися
близький
близькість
близько
блик
бликання
бликати
бликнути
бликоторя
блим
блимавка
блимання
блимати
блимнути
блинда
блиндарь
блинець
блиск
блиска
блискавець
блискавий
блискавиця
блискавичний
блискавка
блискавконогий
блискавчин
блискалка
блисканка
блискання
блискати
блискітка
блисковий
блисконути
блискотіти
блискотливий
блискучий
блиснути
блись
блихавити
блищавка
блищак
блищати
блищатися
блищачий
блищик
блідий
блідість
блідний
бліднути
блідолиций
блідота
блідуватий
бліх
бліхарь
бліховня
бліхування
бліхувати
блішити
блішка
бліяти
блониця
блоня
блоска
блоха
блоховник
блоховодниця
блошанка
блошня
блощинник
блощиця
блощичий
блощичка
блощичник
блуд
блудець
блудити
блудитися
блудний
блудник
блудниця
блудство
блудяга
блудяжка
блудящий
блуканина
блуканка
блукання
блукати
блуква
блучка
блювак
блювака
блюваки
блювання
блювати
блювачка
блювота
блювотина
блюдо
блюзник
блюзнити
Відсапатися, -паюся, -єшся, гл. Перевести духъ, отдохнуть. Щоб одсапатись трохи, зайшов він за кущі. Левиц. І. 272.
Долото́, -та́, с. Долото. Ув умілого і долото рибу ловить. Ном. № 6019. Довбав долотом на дриветні. Левиц. Пов. 150. Покочу я долото, всі дівочки в болото. Млр. л. сб. 351. Ум. долітце́. Шух. І. 277, 284.
Замотили́читися, -чуся, -чишся, гл. Объ ульѣ пчелъ: имѣть въ себѣ вощинную моль. Желех. Переносно: Семинарія, бачте, замитиличилась, треба підчистити. Св. Л. 297.
Запи́тувати, -тую, -єш, сов. в. запитати, -ті́ю, -єш, гл. Спрашивать, спросить. Прийшли, запитуємо попа — що візьме за вінчання. Г. Барв. 183. Запитай, матінко, усіх нас, де твоє дитятко бувало. Мет. 171.
Озівський, -а, -е. Азовскій. Коли б мені Господь поміг з сиї тяжкої неволі озівської втікати. АД. І. 115.
Осікнути, -ну́, -не́ш, гл. Усѣчь, отсѣчь. То так мене смерть ізраднула, як косою осікнула. КС. 1883. Н. 468.
Підніжка, -ки, ж. 1) Подножка, педаль въ ткацкомъ станкѣ. Вас. 165. МУЕ. III. 16. 2) мн. Въ огорожѣ: камни, подложенные подъ нижнее бревно, чтобы оно не гнило, лежа на землѣ. Шух. І. 74.
Розжинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розжатися, -зіжнуся, -нешся, гл. Начинать, начать усердно жать. Ой жніте, женці, розжинайтеся, а назад себе не оглядайтеся. Чуб. III. 227.
Розщедритися, -рюся, -ришся, гл. Разщедриться. Розщедривсь, як бува у нас, хотів посліднім поділитись. Котл. Ен.
Хлопан, -на, м. Валетъ (въ картахъ). Не чванься дуже, бо я зараз прикрию хлопаном. Богодух. у.
Нас спонсорують: