Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

близенько
близесенький
близець
близиня
близити
близитися
близісінький
близісінько
близна
близнити
близниця
близно
близнуватий
близнюк
близня
близомий
близці
близче
близчий
близчитися
близький
близькість
близько
блик
бликання
бликати
бликнути
бликоторя
блим
блимавка
блимання
блимати
блимнути
блинда
блиндарь
блинець
блиск
блиска
блискавець
блискавий
блискавиця
блискавичний
блискавка
блискавконогий
блискавчин
блискалка
блисканка
блискання
блискати
блискітка
блисковий
блисконути
блискотіти
блискотливий
блискучий
блиснути
блись
блихавити
блищавка
блищак
блищати
блищатися
блищачий
блищик
блідий
блідість
блідний
бліднути
блідолиций
блідота
блідуватий
бліх
бліхарь
бліховня
бліхування
бліхувати
блішити
блішка
бліяти
блониця
блоня
блоска
блоха
блоховник
блоховодниця
блошанка
блошня
блощинник
блощиця
блощичий
блощичка
блощичник
блуд
блудець
блудити
блудитися
блудний
блудник
блудниця
блудство
блудяга
блудяжка
блудящий
блуканина
блуканка
блукання
блукати
блуква
блучка
блювак
блювака
блюваки
блювання
блювати
блювачка
блювота
блювотина
блюдо
блюзник
блюзнити
Бруштин, -на, м. 1) = бурштин. 2) мн. Желѣзные обручи на колесахъ возлѣ спицъ, чтобы не раскололась колодка. У мастеровъ они употребляются, когда спицы забиваютъ въ колодку. Канев. у.
Виплюнути Cм. випльовувати.
Грі́б, гро́бу, м. 1) Могила. Мет. 399. Знайшли батьків гріб і одкопали його аж до труни. Грин. II. 186. На тім гробі, де дурень був закопаний, виросла бугила. Рудч. Ск. І. 157. Зробили домовину, по домувині припустили і гріб. Драг. 103. А збіглися джумаченьки та під могилочку, викопали гріб глибокий. Рудч. Чп. 167. Гроби́. Кладбище. Грин. І. 50. 2) мн. Гро́би. Родъ игры, въ которой одна пара играющихъ ловить двѣ другія. Чуб. ІІІ. 89. Кв. П. II. 100. Ив. 55. Игра эта называется еще ро́би. (Cм. Роб 3.) Гро́би испорченное ро́би? Ум. Гро́бик, гробо́к. Гробок запав. Харьк. г. Гробо́чок. Гол. I. 229. Cм. Гробки́.
Зга́рище, -ща, с. Пожарище.
Келія, -лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. Ум. ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Н. п. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Рудч. Ск. II. 201. Ой построю келієчку на крутій горі. Н. п.
Позатверджувати, -джую, -єш, гл. Утвердить (во множествѣ).
Позмовкати, -каємо, -єте, гл. Смолкнуть (о многихъ). Позмовкали пісні на селі. Г. Барв. 122. Голоси... позмовкали. Г. Барв. 308.
Потентат, -та, м. Властелинъ, властитель, державный государь. Хоть ми собі живем у Січі просто, та нас великі потентати знають. К. Бай. 17. Ненаситні владицтвом потентати. К. ЦН. 163.
Степовничий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ степными и полевыми угодьями и работами. Нѣжин. у.
Упиняти, -няю, -єш, сов. в. упинити, -ню, -ниш, гл. Удерживать, удержать, останавливать, остановить. Хоч і ворота зачини, то не впиниш. Ном. № 2034. Господь злющу руку впинить і на суді оборонить. К. Псал. 90.
Нас спонсорують: