Дерча́ння, -ня, с. Дребезжаніе.
Збіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. збі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. 1) Убѣгать, убѣжать. Царя оставляет, ко шведом збігаєш. 2) Сбѣгать, сбѣжать съ чего. Бо я стою зовсім не там, де треба пити вам, та ще й вода од вас сюди збігає. 3) Попадать, попасть на дорогу (бѣжа). Дурів-дурів, та таки й збіг на свою стежку. 4) О времени: проходить, пройти, пролетѣть. Час збігав, туга якось потроху втихла. Півроку збігло за водою. 5) О жидкости: уходить, уйти; закипѣть и политься черезъ верхъ. Як молоко на огонь, збіжить, то дійки у корови порепаються. 6) Только сов. в. Сравняться въ бѣгѣ. Куди тобі протів мене збігти? 7) Только сов. в. — кого́. Напасть врасплохъ на кого. Тепер ляхи збіжать нас п'яних.
Колядин, -на?, м.? Встрѣчено только въ началѣ шуточной колядки. Коляд, коляд, колядин, а я в батька один.
Плямистий, -а, -е. 1) Покрытый пятнами.
2) Маркій. Біла, сукня плямиста.
Повигрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повигортати.
Попервах нар. Сперва, сначала. Попервах жили вони гаразд, а потім — Бог його зна.
Прибічник, -ка, м. Приближенный чей, помощникъ. Я це прибув з наказом від громади шукати в князя вірної поради: його прибічники нас упевняли, щоб ми від його тільки гасла ждали.
Салган, -на, м. Бойня для скота вмѣстѣ съ салотопней.
Умисел, слу, м. Мысль. Став лях бутурлак дорогії напитки пити-підпивати, стали умисли козацьку голову клюшника розбивати.
Чмих II, меж., выражающее фырканіе.