Браття, тя, с. соб. Братья. Браття любе, браття миле!
Заку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. закури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Задымливать, задымить. Затопила, закурила сирими дровами. 2) Закуривать, закурить. Люльки з пожару закурили. 3) Заканчивать, закоптить. 4) Запыливать, запылить что. 5) Только сов. в. Быстро побѣжать, быстро поѣхать. Закурив з Кам'янця вже парафіяльним попом. 6) Начинать, начать курить водку, закурить. Отсюда закури́ти — запить, загулять. Продав усю худобу, та як закурив!
Кривоголовий, -а, -е. Съ уродливой головой.
Мости́на, -ни, ж. 1) Половица. Ой зірви, синку, в коморі мостину, сховай, синку, чужую дитину. 2) Полъ.
Охряти, -ря́ну, -неш, гл. = охлянути. Здається, я іще не дуже старий, а зовсім охряв, так що ні ніг, ні рук не чую. — на ноги. Устать, подбиться. Довго перся підтюпцем, поки на ноги охряв, аж підошов не чув.
Позакарлючуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Загнуться (во множествѣ).
Рукодавник, -ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой.
Уорати, -рю, -реш, гл. Вспахать извѣстное количество. Було в нас два воли: спряжуться з сусідом: нам трошки в'оруть, собі багато.
Фовзатися, -заюся, -єшся, гл. Ползать. Фовзаются.... гадина чорна і сороката.
Хворшт, -та, м. Доска въ 1 1/2 вершка толщины.
