Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блюзнірство
блюзнірський
блюзнути
блюхавина
бля
блявкати
блявкнути
блягузкати
блягузниця
блякати
блякнути
блякувати
бляск
блят
бляха
бляхарня
бляхарство
бляхарський
бляхарь
бляхівка
бляхман
бляхувати
бляшаний
бляшанка
бляшечка
бляшка
бо
бобалька
бобальчаки
бобачик
бобер
бобик
бобина
бобирець
бобирчик
бобирь
бобище
бобівник
бобковець
бобковий
бобовий
бобовиння
бобовиця
бобовник
бобовх
бобов'янка
бобок
боборунка
бобрик
бобричок
бобро
бобровий
бобровик
бобровник
бобруниця
бобрунка
боб'ястий
бов!
бованіти
бованячити
бовван
бовванський
бовгар
бовгарка
бовгарь
бовдур
бовкало
бовкання
бовкати
бовкнути
бовкун
бовкунчик
бовкунчя
бовт
бовтати
бовтатися
бовтач
бовтиця
бовтнути
бовтун
бовть!
бовтюк
бог
богад
богарадити
богатий
богатіти
богдай
богданка
богила
богинин
богиня
богів
богмитися
богобійний
богобійність
богобійно
богобоязливий
богобоязливо
богобоязний
богобоязно
богобоящий
боговгодниця
богодавець
богодухновенний
богозневага
боголюбець
боголюбний
боголюбно
богомаз
богомазів
богомати
богоматір
богомілець
богомілка
богомілля
богомільний
богомільниця
богоненавидник
богоносець
Авдо́тька, -ки, ж. Видъ рыбы: gobius barbatula. Шейк.
Африка́нський, -а, -е. Африканскій. Левиц. І. 508.
Знетельки нар. = зненацька. Знетельки шурхнула маленька сіренька пташка. О. 1862. VII. 48, 49.
Поклякти, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Г. Барв. 147. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать. Греб. 363.
Применчати, -ча́ю, -єш, сов. в. применчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = применшати, применшити.
П'яничка, -ки, об. ум. отъ п'яниця. Пьянчужка. Марк. 57.
Ринути, -ну, -неш, гл. Сильно течь. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине. Мет. 67. Переносно о людяхъ: валить толпой. До сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають. Мкр. Н. 26.
Спочутний, -а, -е. Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу. К. ХП. 24.
Трилітній, -я, -є. Трехлѣтній. Дає їм трилітню житню солому. Чуб. II. 336. Хай на тебе трилітня трясця!
Фарфурка, -ки, ж. Фарфоровая тарелка: вообще тарелка. Ой бо дворка та небога не вміє робити, тілько з кухні до покою фарфурка носити. Гол. II. 376.
Нас спонсорують: