Валити, -лю, -лиш, гл. 1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. 2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. Так валкою і валить. 3) — вал. Прясть вал 2. Нумо вал валити.
Відвинутися, -нуся, -нешся, гл. Отклониться, увернуться. Він на мене з києм, я насилу відвинувся.
Зільни́ця, -ці, ж. = жлукто.
Ляментува́ти, -ту́ю, -єш, гл. и пр. = лементувати и пр.
Неправо нар.
1) Несправедливо.
2) Неправосудно.
Підмити, -ся. Cм. підмивати, -ся.
Свидовий, -а́, -е́ 1) Изъ дерева свид. Вирубай тридевять дубцов тернових, глодових, шипшинових і свидових. 2) Не переспѣлый, чуть-чуть недозрѣлый. Чи не сиплеться пшениця? — Ні, вона саме свидова. видове жито. У нас молотять жито свидове, з його хліб смачніший бува.
Товстопрядуха, -хи, ж. Прядущая толсто. Товстопрядуха возом везе, а тонкопрядуха під рукою несе.
Харчити, -чу, -чиш, гл. = харчувати. Харчив його місяць.
Шина, -ни, ж. 1) Шина, оковка. Шини на колесах. 2) Рельса.