Відбріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відбрехатися, -шуся, -шешся, гл. Отдѣлываться ложью, оправдываться, оправдаться при помощи лжи, вывернуться изъ бѣды ложью. Прийшовши додому, тяжко їй було відбріхуватись перед матір'ю, що не принесла ягідок; бо зроду не брехавши ні в чім, не знала як і викрутитись. Брехнею не відбрешешся.
Зато́вмистий, -а, -е. Тупоугольный. Затовмистий клин.
Зодівати, -ва́ю, -єш, гл. = зодягати.
Лимари́ха, -хи, ж. = лимарка. Ой пила, пила лимариха на меду, та й пропила свою дочку молоду.
Наголо́ватки, -ток, ж. мн. Раст. 1) Cirsium arvense Scop. 2) Jurinaea cyanoides Dec.
Надто́ка, -ки, об. Тотъ, кто «надточив» что-либо.
Рочистий, -а, -е. Годовой, бывающій разъ въ году. Ішлося вже до Різдва. Рочисте свято клопотало кожну семю.
Солити, -лю, -лиш, гл. Солить. Тричи борщ солити не годиться.
Упирів, -рова, -ве Принадлежащій упырю.