Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блюзнірство
блюзнірський
блюзнути
блюхавина
бля
блявкати
блявкнути
блягузкати
блягузниця
блякати
блякнути
блякувати
бляск
блят
бляха
бляхарня
бляхарство
бляхарський
бляхарь
бляхівка
бляхман
бляхувати
бляшаний
бляшанка
бляшечка
бляшка
бо
бобалька
бобальчаки
бобачик
бобер
бобик
бобина
бобирець
бобирчик
бобирь
бобище
бобівник
бобковець
бобковий
бобовий
бобовиння
бобовиця
бобовник
бобовх
бобов'янка
бобок
боборунка
бобрик
бобричок
бобро
бобровий
бобровик
бобровник
бобруниця
бобрунка
боб'ястий
бов!
бованіти
бованячити
бовван
бовванський
бовгар
бовгарка
бовгарь
бовдур
бовкало
бовкання
бовкати
бовкнути
бовкун
бовкунчик
бовкунчя
бовт
бовтати
бовтатися
бовтач
бовтиця
бовтнути
бовтун
бовть!
бовтюк
бог
богад
богарадити
богатий
богатіти
богдай
богданка
богила
богинин
богиня
богів
богмитися
богобійний
богобійність
богобійно
богобоязливий
богобоязливо
богобоязний
богобоязно
богобоящий
боговгодниця
богодавець
богодухновенний
богозневага
боголюбець
боголюбний
боголюбно
богомаз
богомазів
богомати
богоматір
богомілець
богомілка
богомілля
богомільний
богомільниця
богоненавидник
богоносець
Видрукувати, -кую, -єш, гл. Отпечатать. Иногда неправильно: видрюкувати. Будете читати, як пан Гребінка видрюкує. О. 1861. VII. 6.
Вичунювати, -нюю, -єш, сов. в. вичуняти, -няю, -єш, гл. Оправляться, оправиться отъ болѣзни, выздоравливать, выздоровѣть. Занедужала. Бачить, що не вичуняє і кличе батька. Грин. І. 285. Нездужає Катерина, ледве-ледве дише.... Вичуняла, та в запічку дитину колише. Шевч. 67.
Війтівство, -ва, с. Должность війтова.
Жва́хтати, -таю, -єш, гл. = жвакати.
Низовець, -вця́, м. Запорожскій казакъ. К. ЧР. 137.
Пересолити Cм. пересолювати.
Перехресний, -а, -е. Перекрестный. Приїздить на перехресну дорогу, аж там стовп стоїть. Грин. І. 188. Вийшли на степ і стали на перехреснім шляху. Грин. II. 126. перехресне вікно. Въ боковой сторонѣ крыши гуцульской хаты: маленькое окошечко въ формѣ креста, безъ стекла, для выхода дыма. Шух. І. 92.
Поступок, -пку, м. Процентъ, надбавка сверхъ обычной цѣны. Він дав мені восьмигривеника поступку. Нѣжин. у. Він хоч і жид, а не бере собі поступку. Нѣжин. у. 2) Уступка. 3) Поступокъ, поведеніе. Вх. Лем. 454. Ум. по́ступонько. Вх. Лем. 454.
Потемну нар. Въ потемкахъ. Цього потемну не зробиш.
Протовкти, -вчу, -че́ш, гл. Протолочь.
Нас спонсорують: