Брязк, -ку, м. = брязкіт.
Віконний, -а, -е. Оконный. Подивився козак Нечай в віконну кватирку.
Звірня́, -ні́, ж. соб. Звѣрье. А що там звірні було, — Господи!
Злучити, -ся. Cм. влучати, -ся.
Метани́на, -ни, ж. Суета. Настала після сього велика метанина по селу.
Пообвалюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и обвалитися, обвалятися, но во множествѣ.
Рясний, -а, -е. Преимущественно о растеніяхъ: густой, обильный листьями, вѣтвями, обильный плодами. Сади рясні похилились. Ти, дівчино красна, де ти воли пасла? — Під дубками з парубками, де травиця рясна. Обсій, матінко, овесцем, щоб наш овесець рясен був. Ой ти, дубе кучерявий, листя твоє рясне. Рясна яблуня. Рясна картопля — имѣющая много картофелинъ. О волосахъ: густой. Объ одеждѣ: со многими складками, широкій. Рясна сорочка Рясні рукава в сорочці. О людяхъ: хорошо одѣтый. Як прийде весна красна, буде наша голота рясна., посл. ум. рясненький, рясне́сенький.
Урочища, -чищ, м. мн. Ув. отъ уроки.
Ха-ха! меж., выражающее смѣхъ. Ха-ха-ха-ха! — Чорт, панове, літанню співає.
Чурування, -ня, с. Пребываніе чурою.
