Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бербівка

Бербівка, -ки, ж. Родъ деревяннаго сосуда. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРБІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРБІВКА"
Бурхання, -ня, с. Порывы вѣтра, бушеваніе.
Видурити. См. Видурювати
Зармути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. = засмутитися. Угор. Гол. III. 490.
Ковбаситися, -шуся, -сишся, гл. Возиться въ грязи.  
Ля́дник, -ку, м. Раст. бобовина, vicia. Вх. Уг. 251.
Повинути, -ну, -неш, гл. Нахлынуть. Фаля повинула, човен затопила. Гол. І. 184.
Приложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прикласти. Дай мені смоли, голубчику, приложити до боку. Рудч. Ск. II. 15. Хто ж се тобі таке прізвище приложив? Стор. МПр. 133. Ні до чого й рук приложить. Г. Барв. 388. 2) Ударить. Вх. Лем. 456.
Провіз пред. = проз. А я проїду провіз наші чати. К: МБ. X. 19.
Скакуця, -ці, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.
Сповити Cм. сповивати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРБІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.