Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білогрецький
білогривець
білогривий
білогруд
білогрудець
білогрудий
білогрудик
білогрудчик
білогубий
білогузка
білозерець
білозір
білозірець
білозірка
білозор
білозорець
білозорий
білозубий
білок
білокопитий
білокост
білокрилець
білокрилий
білолиций
білоніг
білоніжка
білоногий
білоок
білоплечий
білорів
білоріпа
білорогий
білорукий
білорум'яний
білоручечка
білоручка
білослива
білотарчик
білотурка
білоусий
білохатий
білохвостий
білочка
білочник
білошка
білток
білування
білувати
білуватий
білуватися
білуга
білужий
білужина
білуха
білченя
білш
біль I
біль II
біль III
більмак
більмач
більмачок
більмо
більмовий
більовий
більчок
більш
більшати
більше
більший
більшина
більшити
більшість
білюга
білюх
білющий
біля
білявий
білявина
білявиця
білявіти
білявка
білявша
біляк
біляний
білянка
біляр
білястий
білячий
бім-бім!
бімбувати
бір I
бір II
біржа
біржак
біржаник
біржовик
бірмак
бірник
бірок
бірувати
бірше
біс
бісдерево
бісеня
бісик
бісиний
бісів
бісіянський
біскуп
бісма
бісний
бісновистий
біснуватий
біснуватися
бісовський
бісовщина
бісота
бісурка
бісурман
Відстрахати, -хаю, -єш, гл. Отпугнуть, отогнать страхомъ. Робусинський думав відстрахати, глянув з погордою і гукнув: «Зась, свинота!» Св. Л. 299.
Галуновий, -а, -е. Квасцевый.
Наві́й, -во́ю, м. Навой, валъ въ ткацкомъ станкѣ. наво́їв два: ве́рхній, горі́шній — находится сзади, — и спі́дній, до́лішній помѣщается ближе къ ткачу, въ нижней части станка, оба идутъ параллельно сидѣнью ткача; у обоихъ на правомъ концѣ по зубчатому колесу, которое называется въ Галиціи также сучка или триб; галицкій триб (въ долішньому навої) для поворачиванія своего имѣетъ еще четыре ручки; для того, чтобы навій удерживался неподвижно, въ зубцы ко́леса упирается ходящій на винтѣ, искривленный брусокъ дерева, различн. формы, назыв. цуґа, а въ Галиціи пе́сик или (въ горішньому навої) сука. Въ каждомъ навоѣ есть выдолбленный желобокъ, называемый ґа́ра, жолобе́ць: въ эти желобки, при помощи особаго снаряда, наз. яштруб, ля́шток, прут, прикрѣпляются куски полотна, къ которымъ привязывается обоими концами осно́ва; послѣдняя навита на ве́рхній навій, отъ котораго проходитъ сквозь начиння и бе́рдо (блят) черезъ маґіль (гал.) подъ штаком къ спідньому навою; поворачиваясь по направленію къ ткачу, верхній навій разматываетъ основу, которая, уже въ видѣ полотна, наматывается на спідній навій. Cм. варстат, кросна. Первыя названія изъ помѣщенныхъ здѣсь — изъ Полтавской губ. (Константиногр. у. Б. Г.), вторыя и третьи — изъ Галиціи (Шух. I. 255; МУЕ. III. 17). Ум. навійчик. Мет. 213.
Недоленька, -ки, недо́лечка, -ки, ж. Ум. отъ недоля.
Обхарчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Привыкнуть къ харчамъ. Обхарчувались салдати у нас: десять год простояли. Конст. у.
Огрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. огребти́, -бу, -бе́ш, гл. = обгрібати, обгребти. Огню огреби. Чуб. V. 626. Не хотят гості їсти, треба її (капусту) обливати, — будут гості огрібати. Гол. II. 118.
Посполитися, -люся, -лишся, гл. Сойтись, вступить въ дружескія отношенія. З ним трудно посполитись. Н. Вол. у.
Прядінниця, -ці, ж. = пряха. Шух. І. 148, 149.
П'яненний, -а, -е. Сильно пьяный. Молодий Петро п'яненний мжить. Грин. III. 7.
Ретізь, -зя, м. = ретяз 1. Кіевск. у. Шух. І. 273, 280, 281. Ум. ретізо́к.
Нас спонсорують: