Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білогрецький
білогривець
білогривий
білогруд
білогрудець
білогрудий
білогрудик
білогрудчик
білогубий
білогузка
білозерець
білозір
білозірець
білозірка
білозор
білозорець
білозорий
білозубий
білок
білокопитий
білокост
білокрилець
білокрилий
білолиций
білоніг
білоніжка
білоногий
білоок
білоплечий
білорів
білоріпа
білорогий
білорукий
білорум'яний
білоручечка
білоручка
білослива
білотарчик
білотурка
білоусий
білохатий
білохвостий
білочка
білочник
білошка
білток
білування
білувати
білуватий
білуватися
білуга
білужий
білужина
білуха
білченя
білш
біль I
біль II
біль III
більмак
більмач
більмачок
більмо
більмовий
більовий
більчок
більш
більшати
більше
більший
більшина
більшити
більшість
білюга
білюх
білющий
біля
білявий
білявина
білявиця
білявіти
білявка
білявша
біляк
біляний
білянка
біляр
білястий
білячий
бім-бім!
бімбувати
бір I
бір II
біржа
біржак
біржаник
біржовик
бірмак
бірник
бірок
бірувати
бірше
біс
бісдерево
бісеня
бісик
бісиний
бісів
бісіянський
біскуп
бісма
бісний
бісновистий
біснуватий
біснуватися
бісовський
бісовщина
бісота
бісурка
бісурман
Брязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. Шевч. А Ігнашко до дівчини підківками брязка. Н. п.
Висіти, -шу, -сиш, гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Ном. № 11861. Висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180.
Гайтина, -ни, ж. Жердь. Кіев. г.
Запіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. запе́рти, -пру́, -ре́ш, гл. 1) Запирать, запереть. Скриплять ворітонька — не можу заперти. Чуб. V. 123. людям губа не заперта — равнозн. русскому: На чужой ротокъ не накинешь платокъ. Ном. № 6982. 2) Всаживать, всадить (такъ, что трудно вынуть); затаскивать, затащить куда. Запер таки затичку в пляшку. Як поперли сани, то й не. знаю, куди б заперли, як би люде не зупинили.
Зашто́куватися, -куюся, -єшся, гл. Употреблять въ разговорѣ «что» (о великоруссахъ). Отто воно (Псковська) губерня. А говорять так, шо заштокуються. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Звужа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. звузи́тися, -вужу́ся, -зи́шся, гл. Съуживаться, съузиться.
Наволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. наволокти́ся, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Натягиваться, натянуться; стягиваться, стянуться. 2) Нанизываться, нанизаться.
Пащикуватий, -а, -е. Неумѣренно разглагольствующій; дерзко разглагольствующій. Згадала Зосю, горду, пащикувату, хитру. Левиц. І. 515.
По-друзьки нар. По дружески.
Приторговувати, -вую, -єш, сов. в. приторгувати, -гую, -єш, гл. Приторговывать, приторговать, сторговать. Де хліба приторгує, де підводи найме, та все недорого. Кв. Приторгували ми собі стареньку хату. Г. Барв. 414.
Нас спонсорують: