Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білогрецький
білогривець
білогривий
білогруд
білогрудець
білогрудий
білогрудик
білогрудчик
білогубий
білогузка
білозерець
білозір
білозірець
білозірка
білозор
білозорець
білозорий
білозубий
білок
білокопитий
білокост
білокрилець
білокрилий
білолиций
білоніг
білоніжка
білоногий
білоок
білоплечий
білорів
білоріпа
білорогий
білорукий
білорум'яний
білоручечка
білоручка
білослива
білотарчик
білотурка
білоусий
білохатий
білохвостий
білочка
білочник
білошка
білток
білування
білувати
білуватий
білуватися
білуга
білужий
білужина
білуха
білченя
білш
біль I
біль II
біль III
більмак
більмач
більмачок
більмо
більмовий
більовий
більчок
більш
більшати
більше
більший
більшина
більшити
більшість
білюга
білюх
білющий
біля
білявий
білявина
білявиця
білявіти
білявка
білявша
біляк
біляний
білянка
біляр
білястий
білячий
бім-бім!
бімбувати
бір I
бір II
біржа
біржак
біржаник
біржовик
бірмак
бірник
бірок
бірувати
бірше
біс
бісдерево
бісеня
бісик
бісиний
бісів
бісіянський
біскуп
бісма
бісний
бісновистий
біснуватий
біснуватися
бісовський
бісовщина
бісота
бісурка
бісурман
Блониця, -ці, ж. Крупъ (болѣзнь). Галиц.
Викупляти, -ля́ю, -єш, сов. в. викупити, -плю, -пиш, гл. 1) Выкупать, выкупить. Сорочку викупив, а сукман заставив. Ном. № 10658. викупати пояси. Свадебный обрядъ, совершаемый новобрачного во вторникъ: давать подарокъ (платокъ) и угощеніе водкой дружкові и піддружому, которые сидять въ это время на подушкахъ. Мил. 125. 2) Заплативъ деньги, брать, взять сдѣланную по заказу работу. Г. Барв. 505. 3) Искуплять, искупить.
Заверну́ти, -ся. Cм. заверта́ти, -ся. Заверт, ту, м. 1) = завертень. Нічим вовкові блювати, так завертами. Ном. № 2823. 2) Заворотъ, поворотъ. Отой Шпак живе на заверті. Камен. у.
Кубан, -на, м. Взятка. Кубан все одно, що й хабар. Св. Л. 164.
Наколядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Спѣть много колядо́к. 2) Заработать колядуванням.
Начитати, -та́ю, -єш, гл. 1) Вычитать. Не так сонце сходить, як письменні начитали. Шевч. 123. 2) Много прочесть.
Підбурювати, -рюю, -єш, сов. в. підбурити, -рю, -риш, гл. 1) Поднимать, поднять, возбуждать, возбудить, подстрекнуть, возмутить. 2) Подливать, подлить. Жид таки підбурив водиці у горілку.
Уорати, -рю, -реш, гл. Вспахать извѣстное количество. Було в нас два воли: спряжуться з сусідом: нам трошки в'оруть, собі багато. Г. Барв. 267.
Хміль, хмелю, гл. 1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється? Макс. (1834), 96. хме́лем зарости. Быть заброшеннымъ. Було ремесло, та хмелем заросло. Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. Хміль — не вода: чоловікові біда. Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. На образах рушники, шиті орлами та хмелем. Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: хмі́ль головатий. Чуб. VII. 427. 4)боло́тяний. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) род. п. хме́ля. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. Грин. II. 278. Ум. хме́лик.
Чапля, -лі, ж. Цапля, Ardea. Вх. Пч. ІІ. 8. Довгий, як чапля. Ном. № 8623. Нехай вас чапля розсудить. Ном. № 4130.
Нас спонсорують: