На́дібок, -бка, м. 1) Кусокъ дерева или желѣза, годный въ дѣло. 2) Хозяйственныя принадлежности. на́дібок у піч. Никуда негодная вещь.
Наложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Наложить. Моя кісонька... віночком наложена. 2) Надѣть (о шапкѣ). Як наложив шапку, то він уже і козак. 3) — голово́ю, душе́ю. Пожертвовать жизнью, душей, погубить жизнь, душу; сложить голову. Наложила, моя доню, за всіх головою. Прийде ще з туги головою наложити. Хто ворожить, той душею наложить.
Невиводний, -а, -е. и невиво́дній, -я, -є. 1) Неисчерпаемый, постоянно имѣющійся.
2) Постоянный, всегдашній. У нас гульня невиводня. Невиводний гість.
Побрязкати Cм. побрязкувати.
Пороспарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распариться (во множествѣ).
Сміливо нар. = сміло. Неначе птахи чорні в гаї, козацтво сміливо літає.
Тульпан, -на, м. Тюльпанъ, Tulipa. Китицями висіли пуп'янки тульпанів.
Узміжок, -жку, м. Окраина межи.
Чмутовиха, -хи, ж. Проказница, затѣйница, выдумщица. Та халяндри, чмутовиха, для сміху скакала.
Шпіг, -га, м. = шпиг. Пришили у наше село два шпіги підослані від ляхів.
