Гарнюк, -ка, м. Красавецъ.
Гнучий, -а, -е, гнучкий, -а, -е. Эластичный, гибкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Як тополя серед поля гнучка та висока. І станом гнучим, і красою пренепорочно молодою старії очі веселю. глина гнучка. Глина годная для лѣпки, достаточно приготовленная для этого.
Закаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Запачкать. Він оставсь на дворі, закаляв чобіт.
Лиході́йство, -ва, с. Злодѣйство. Гадючий яд він виссав лиходійством.
Ме́четь, (ти ж?) = мечет 1. Оце викопа (запорожець на землянку) яму, обставе її, чим там попало, обліпе, обмаже, поставе мечеть (хліб пекти), зробе кабицю (страву варити) та й живе.
Мізко́вня, -ні, ж. Черепъ, голова.
Мольфа́рь, -ря́, м. Злой духъ, разно видность чорта. Мольфарі накликують усяке лихо на людей, на їх маржину, на їх майно.
Натужати, -жаю, -єш, гл. Гнать лошадь сверхъ силъ ея. Ми, їдучи, не натужали коня.
Підсковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться. А я трохи не захитався, трохи не підсковзнувсь на стежці.
Струна, -ни, ж.
1) Струна. Що скрипочка з васильочок, а струни із рути.
2) Cм. лун 3. Ум. струнка, струночка. Іде вона як струночка.
