Веселик, -ка, м. Названіе журавля, которое нужно употреблять относительно ихъ, когда они прилетаютъ весной, вм. журавель, иначе будешь журитися весь годъ.
Заплі́шування, -ня, с. Заклиниваніе.
Затира́ха, -хи, ж. Названіе соломахи. Соломаха — затираха, як затрем — поїмо.
Лу́скати, -каю, -єш, сов. в. луснути, -ну, -неш, гл. 1) Трещать, треснуть. Шевська смола на дратві буде лускати. 2) Только не сов. в. = лузати. Кабачки лускати. Узяв на шаг насіння і лускаючії пішов за своїм ділом. 3) Хлопать, хлопнуть. Прилетіла гуска, крилечками луска. Дверима луснути. 4) Лопаться, лопнуть, трескаться, треснуть. Очкур луснув. Морда як не лусне. Жартуй, глечику, поки не луснув. а бодай ти луснув! Чтобъ ты околѣлъ! 5) Ударять, ударить, хватить.
Полуднець, -денця, м. Ум. отъ полудень. Обідець під полуднець, вечера по півночі.
Проснідати, -даю, -єш, гл. Утратить изъ за завтрака, завтракая. Ти свою долю у неділю проснідала, а в п'ятницю проспівала.
Сутісок, -ску, м. Очень узкая, тѣсная улица, тѣсный проходъ.
Хабоття, -тя, с. Хламъ, лохмотья. Усе викрадено з скрині, усе забрато, осталась сама негодня: то дране, то погане, — саме хабоття.
Хуркало, -ла, с. см. фуркало. Крутнувся той бич на ціпильні, як хуркало.
Шкрябнути, -бну́, -не́ш, гл.
1) Однокр. в. отъ шкрябати. Царапнуть.
2) Побѣжать, удрать. Як шкрябнув, так тілько мене й бачили.
