Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безушча

Безушча, -ча́ти, с. Горшечокъ съ оторваннымъ ухомъ. Вх. Зн. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУШЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУШЧА"
Бузинка, -ки, ж. Ум. отъ бузина.
Бунтовливий, -а, -е. Склонный къ бунтамъ, мятежамъ, мятежный. Ваші предки бунтовливі. К. Псал. 220. Бунтовливі піддані. Мир. ХРВ. 159.
Вивірчувати, -чую, -єш, сов. в. вивертіти, -рчу, -тиш, гл. 1) Высверливать, высверлить, вывертѣть. 2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб). Рудч. Ск. І. 180.
Ди́вити, -влю, -виш, гл. = Дивувати. Хто дивить, нехай собі так чинить. Ном. № 7814.
Жа́лувати, -лую, -єш, гл. 1) Жалѣть, сожалѣть о комъ, чемъ. А мати і спиняє, й жалує спиняти сина. Левиц. І. 64. Ой поїхав мій миленький за буковиною, — ой чую ж я через люде — жалує за мною. Чуб. V. 383. 2) Жалѣть кого, состраданіе къ кому чувствовать. Шрам Паволоцький, жалуючи згуби паволочан, сам.... приняв усю вину на одного себе. К. ЧР. 411. А то ж я з чого тсе говорю, як не з приязні моєї?... Тебе жалуючи говорю, тебе люблячи. МВ. ІІ. 81. Жалуй мене, подружечко: жених покидає. Чуб. V. 182. 3) Относиться къ кому съ заботливостью, съ любовью, любить, ласкать. Ой ідеш ти, доню, між чужії люде: ой хто ж тебе, доню моя, жалувати буде? Макс. (1849), 113. Батько наш був дуже добрий: жалував нас обох рівно, і брата й мене. МВ. І. 7. От баба свою дочку й жалує, а дідову все лає, все лає. Рудч. Ск. II. 43. Чи добре тобі тут, сину? Чи жалують тебе? Левиц. І. 61. Лихого нічого жалувати. Ном. № 3889. Був у чоловіка собака; покіль молодим був, дак він його і жалував, а як ізстарівсь, дак він його проганяє. Рудч. Ск. І. 13. Кинулась нас цілувати, жалувати Катря. МВ. ІІ. 100. 4) Жалѣть, беречь, скупиться. З чужої торби хліба не жалують. Ном. № 4618. Біжи, біжи, королевичу, не жалуй коня. Чуб. V. 767. Ганна грошей не жалувала. Левиц. І. 57.
Жарт, -ту, м. Шутка. З жарту і біда часом буває. Ном. № 12665. Як не прийме Бог гріха за жарт, то буде шелесту багато. Ном. № 108. Смішками та жартами і одмовилась, а правди не сказала. МВ. І. 89. каза́ти на жарт, жа́ртом. Говорить въ шутку, шутя. Да я жартом на вас казав, а ви справді подумали. Чи ти жартом, чи навспражки так говориш? Котл. М. Ч. (1874), 387. Не в жарт. Не на шутку. Деякі тужать не в жарт. Г. Барв. 207. Ум. жа́ртик. Желех.
Мерцвя́, -вяти, с. Мертвецъ. Встрѣчено только у Гребинки въ переводѣ Пушкинской Полтавы: І дівка блиснула в подушки зовсім, мовляють, як мерцвя. Греб. 343.
Перевій II, -во́ю, м. Распаренныя древесныя вѣтви, употребляемыя для связыванія дерева. Радом. у.
Посивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть. І голова посивіє. Ном. № 5637.
Тріп I меж. для выраженіи встряхиванія, дрожанія. Драг. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУШЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.