Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безушча

Безушча, -ча́ти, с. Горшечокъ съ оторваннымъ ухомъ. Вх. Зн. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУШЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУШЧА"
Валиво, -ва, с. Корыто. Желех.
Ведмедько, -ка, м. = ведмедик.
Добросе́рдо нар. Благодушно, добросердечно.
Єди́нчик, -ка, м. Ум. отъ єдине́ць.
Перелесник, -ка, м. Первонач. значеніе: искуситель. Так называется бѣсъ, въ видѣ огненнаго змѣя (— метеоръ), летающій къ женщинѣ. Коли б не тирлич, був би я твій панич, — каже перелесник-чорт любі дівчині, коли мав проти його зілля тирлич при собі. Ном. № 245.
Пісникати, -каю, -єш, гл. Постничать. Канев. у.
Поспособійка, -ки, ж. Карнизъ изъ досокъ подъ стріхою. Н. Вол. у.
Согравати, -граю, -єш, гл. Въ думахъ: волноваться. Стане Чорне море согравати. АД. І. 94.
Темнина, -ни, ж. Темнота. О. 1862. II. 55.
Шалтай, -тая, м. Сорванецъ. Вночі якісь шалтаї йшли та й затаскали його. Мнж. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУШЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.