Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

белей

Белей, -лея, м. 1) Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 291. Cм. бедрак. 2) Пентюхъ; болванъ. Вх. Лем. 391.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЕЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЕЙ"
Баруля, -лі, ж. Берлога. Вовк старий в барулі здох. Бор. 21.
Викресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня). Викресали огню з оружини. Мет. 369.
Дьогтя́р, -ра́, м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем. Ном.
Злиде́нно нар. 1) Бѣдно; бѣдственно. Злиденно живуть. Одягнений злиденно. К. ПС. 85. 2) Жалкимъ образомъ. І так злиденно іскривився. Котл. Ен. VI. 81.
Півгодинний, -а, -е. Получасовый. Желех.
Ситечко, ситко, -ка, с. Ум. отъ сито.
Цицятий, -а, -е. = цяцькатий. Старшая дружка цицята, а другая черевата. Р. Макс.
Чельний, -а, -е. = чільний.
Чинчикувати, -ку́ю, -єш, гл. = чимчикувати.
Чубрій, -рія, м. 1) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. О. 1861. VIII. 16. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. 2) Названіе вола съ клочкомъ шерсти между рогами. КС. 1898. VII. 47. 3) = чуботрус. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЕЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.