Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безхитрий

Безхитрий, -а, -е. Безхитростный, наивный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗХИТРИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗХИТРИЙ"
Винянчитися, -чуся, -чишся, гл. Вынянчиться.
Гладший, -а, -е. Сравн. ст. отъ гладкий. Левиц. І. 64.
Гребе́льний, -а, -е. Относящійся къ плотинѣ, плотинный.
Низити, -нижу, -зиш, гл. Понижать. рушниця ни́зить. Ружье беретъ ниже цѣли.
Підстрючити Cм. підстрючувати.
Пообідній, -я, -є. Послѣобѣденный. Передобідня година і пообідня. О. 1862. І. 81.
Проміняти, -ня́ю, -єш, гл. Промѣнять, обмѣнять. Біди ні продати, ні проміняти, і грім біди не заб'є. Ном. № 2173.
Скаженкуватий, -а, -е. Подверженный припадкамъ бѣшенства, злости. Він скаженкуватий трохи. Зміев. у.
Устряти Cм. устрявати устугва, -ви, ж. Полоса отрѣзанной кожи, ремень. Шух. І. 292.
Шамушіння, -ня, ж. = лушпиння. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗХИТРИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.