Віршувальник, -ка, м. Произносящій поздравительные стихи, віршу; декламаторъ.
Замо́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. замота́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Обматываться, обмотаться, закутываться, закутаться. Замотався у кирею, ліг на дворі спати. 2) Запутываться, запутаться. Ой ішов я з вечерниць через ті городи: замотався в гарбузіння, наробив я шкоди.
Одноралля, -ля, с. Пахота одинъ разъ.
Прикуп, -пу, м. Прикупленная земля.
Пушкарь, -ря́, м.
1) Артиллеристъ.
2) Стрѣлокъ.
3) Родъ сельскаго полицейскаго (въ Галиціи), вооруженнаго ружьемъ.
Розгадувати, -дую, -єш, сов. в. розгада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Отгадывать, отгадать, разгадать, истолковать. Бабусенько-голубонько, розгадай мені сон. Дівчачу натуру трудно розгадати. Розгадати загадку. 2) Раздумывать, раздумать, вспомнить. Задумався, розгадав всьо, що коли учинив, взяв го такий жаль. 3) Раздобывать, раздобыть, найти.
Серпанок, -нку, м. 1) Кисея. Сонце вже піднялось геть-то, так дим — унизу поміж деревом синій, а вгорі наче золотий серпанок. Піднялась роса і як серпанком вкрила степ. Серпанків вісім на намітки. 2) Покрывало на голову у замужней женщины. Ум. серпаночок. Серпаночок од дрібних слізочок та ніколи не висихає.
Ставляння, -ня, с. Ставленіе, установка, постановка.
Стоянка, -ки, ж.
1) Стояніе. А набридла мені отут стоянка.
2) Молоко, поставленное для того, чтобы отстоялось. Чом ви не дали молока? — Та не хочеться стоянки починать, бо й так масла нема, ні сметани.
3) Навѣсъ или хлѣвъ для лошадей или скота. Ум. стояночка. Пішов Івасенько до стояночки коника сідлати.
Халувати, -лую, -єш, гл. Сомнительное слово, поставленное повидимому вмѣсто марнувати въ слѣдующ. стихахъ пѣсни: Ой б'єш мене, не жайлуєш, літа мої ти халуєш.
