Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бокрейда
бокувати
бокури
бокша
бокшистий
бокшій
бола
болбот
болботати
болботливий
болгар
болгарка
болгарський
болгарщина
болдига
боле
болезний
болезність
болезно
болесний
болесно
болещ
болиголов
болібрюх
болізний
болізно
болізько
болісний
болісно
болість
боліти
болітце
болко
болона
болонкарь
болоння
болоночка
болотавка
болотечко
болотий
болотина
болотисько
болотище
болотний
болотнина
болотнівка
болотняний
болото
болотюга
болотяний
болотяник
болотянка
болотянок
больба
болько
болюс
болюх
болючий
болющий
боля
боляк
боляти
боляче
болячечка
болячий
болячище
болячка
болячкуватий
болящий
бо-м
бом!
бомага
бомба
бомбарь
бомбовка
бомбувати
бомбулька
бомкати
бомок
бондаренко
бондаренчиха
бондарець
бондарик
бондарисько
бондариха
бондарище
бондарівна
бондарка
бондарня
бондарство
бондарський
бондарча
бондарченя
бондарчук
бондарь
бондарювання
бондарювати
бондарюга
бондаря
бонтожок
бонюх
боняк
бор
бора
борва
борвій
борг
борговий
боргувати
бордюг
бордюх
борець
борецький
боржій
борзий
борзити
борзитися
борзо
боривітер
борикати
Відлясок, -ску, м. Отголосокъ, эхо. Танцюють з парубками, тільки одляскі, йдуть. Г. Барв. 58. Поцілувала тричі, аж од ляски пішли по-під вербами. Левиц. І. 51.
Відчахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отдѣлиться; отколоться (о вѣтвяхъ). Оженив сина, а він і одчахнувсь — пішов жити до тестя. Н. Вол. у. Відчахнувсь від нашої православної віри. Стор. МПр. 169. От шкода! Яка гарна гілка відчахнулась. Харьк.
Дожина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. дожа́тися, -жну́ся, -не́шся, гл. Дожинать, дожать до извѣстнаго предѣла. Пішла в поле жать. Дожалася до долини, — сіла спочивать. Грин. ІІІ. 314.
Дора́, -ри́, ж. = паска. Шух. І. 106, 251.
Мі́шанка, -ки, ж. Смѣсь сѣна съ соломою для корма скота. Мішанку робили. Чуб. І. 8.
Могори́чник, -ка, м. Свидѣтель сдѣлки, получающій отъ обѣихъ договаривающихся сторонъ угощеніе и потомъ, въ случаѣ недоразумѣній, судья между ними.
Правдолюбець, -бця, м. Поборник, истины.
Стріч, нар. На встрѣчу. Біжить стріч Іван. Волч. у.
Укочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. укотитися, укочуся, -тишся, гл. Вкатываться, вкатиться. Покотився тоді сліпуючи та й укотивсь у лисиччину норку. Грин. І. 178.
Чесняк, -ка, м. Честный человѣкъ. Мнж. 194.
Нас спонсорують: