Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бокрейда
бокувати
бокури
бокша
бокшистий
бокшій
бола
болбот
болботати
болботливий
болгар
болгарка
болгарський
болгарщина
болдига
боле
болезний
болезність
болезно
болесний
болесно
болещ
болиголов
болібрюх
болізний
болізно
болізько
болісний
болісно
болість
боліти
болітце
болко
болона
болонкарь
болоння
болоночка
болотавка
болотечко
болотий
болотина
болотисько
болотище
болотний
болотнина
болотнівка
болотняний
болото
болотюга
болотяний
болотяник
болотянка
болотянок
больба
болько
болюс
болюх
болючий
болющий
боля
боляк
боляти
боляче
болячечка
болячий
болячище
болячка
болячкуватий
болящий
бо-м
бом!
бомага
бомба
бомбарь
бомбовка
бомбувати
бомбулька
бомкати
бомок
бондаренко
бондаренчиха
бондарець
бондарик
бондарисько
бондариха
бондарище
бондарівна
бондарка
бондарня
бондарство
бондарський
бондарча
бондарченя
бондарчук
бондарь
бондарювання
бондарювати
бондарюга
бондаря
бонтожок
бонюх
боняк
бор
бора
борва
борвій
борг
борговий
боргувати
бордюг
бордюх
борець
борецький
боржій
борзий
борзити
борзитися
борзо
боривітер
борикати
Барвінок, -нку, м. 1) Раст.: могильница, гробъ-трава, Vinca minor L. Анн. 380, ЗЮЗО. І. 141. Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі! Н. п. Обычные эпитеты: барвінок зелений, хрещатий, крячастий. Какъ ласкательное названіе для любимаго мужчины: Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку. Мет. 43. Употребляемый на свадьбѣ въ світилчиній шаблі барвінок означаетъ — душевную склонность, пріязнь. МУЕ. ІІІ. 94. барвінок рвати — означаетъ часто идти на любовное свиданіе. Мал. л. сб. 288. Пусти ж мене, мати, барвіночку рвати, а вже ж наші вороженьки полягали спати. Мет. 288. ночувати в барвінку. Переночевать съ милымъ. 2) Раст.: а) — дикий. Lysimachia nummularia. Лв. 100. б) — степовий. Vinca herbacea Waldst et Kit. ЗЮЗО. I. 141. 3) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200. Ум. барвінонько, барвіночок, барвінчик, барвінчичок. Дівчинонько, сіра утко, чи сватати хутко? — Козаченьку, барвіночку, хоть і в неділочку. Мет. 8. Та прийди до мене, хрещатий барвінчику! Н. п.
Гейс! меж. Крикъ на воловъ: впередъ! Вх. Лем. 403. Cм. гейсь.
Заві́шальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Кияк, -ка́, м. = киях.
Кочережник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ сталять кочерги, ухваты. Да ту (сорочку) із себе та в піч, да стали в кочережнику. Рудч. Ск.
Плазом нар. 1) Ползкомъ. 2) Плашмя. Ударив плазом. Н. Вол. у.
Попорипати, -паю, -єш, гл. Поскрипѣть. Попорипай мені дверима.
Посвячіння, -ня, с. Освященіе. Левиц. І. 331. Це порося на посвячіння. Н. Вол. у.
Правити, -влю, -виш, гл. 1) Говорить, твердить, настойчиво повторять, настаивать. Я йому кажу одно, а він своє править. Радом. у. Там що йому не толкуй, а він своє править. Лебед. у. 2) Требовать, взыскивать. Правити долі. Ніхто не прийде править проценту. Рудч. Ск. II. 26. Півник уп'ять пішов править жорна: кукуріку! оддай, пане, жорна! Рудч. Ск. І. 38. 3) Спрашивать извѣстную цѣну, запрашивать. А вона тільки й правила штирі злотих за нього. Умань. править, як за батька. — такъ дорого. 4) Служить (церковную службу). Шевч. 234. Молебні день-у-день Спасителеві править. 5) — за що. Служить чѣмъ. 7) Выправлять. Буде він знати, де козам роги правлють. Богодух. у. 6) Управлять. Гляди, щоб добре народом правив. Рудч. Ск. II. 163. Владично правиш ти народом. К. Псал. 204. 8) Дѣлать. Будеме правити із Мар'ї невісту. Гол. IV. правити гніздо. Дѣлать гнѣздо. Вх. Уг. 262.
Шатонька, -ки, ж. Ум. отъ шата.
Нас спонсорують: