Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бокрейда
бокувати
бокури
бокша
бокшистий
бокшій
бола
болбот
болботати
болботливий
болгар
болгарка
болгарський
болгарщина
болдига
боле
болезний
болезність
болезно
болесний
болесно
болещ
болиголов
болібрюх
болізний
болізно
болізько
болісний
болісно
болість
боліти
болітце
болко
болона
болонкарь
болоння
болоночка
болотавка
болотечко
болотий
болотина
болотисько
болотище
болотний
болотнина
болотнівка
болотняний
болото
болотюга
болотяний
болотяник
болотянка
болотянок
больба
болько
болюс
болюх
болючий
болющий
боля
боляк
боляти
боляче
болячечка
болячий
болячище
болячка
болячкуватий
болящий
бо-м
бом!
бомага
бомба
бомбарь
бомбовка
бомбувати
бомбулька
бомкати
бомок
бондаренко
бондаренчиха
бондарець
бондарик
бондарисько
бондариха
бондарище
бондарівна
бондарка
бондарня
бондарство
бондарський
бондарча
бондарченя
бондарчук
бондарь
бондарювання
бондарювати
бондарюга
бондаря
бонтожок
бонюх
боняк
бор
бора
борва
борвій
борг
борговий
боргувати
бордюг
бордюх
борець
борецький
боржій
борзий
борзити
борзитися
борзо
боривітер
борикати
Бесурів, -рова, -ве 1) = бусурманський. 2) Вражій, чортовъ. Бесурів син.
Загнисти́, -ся, загни́ти, -ся. Cм. загнива́ти, -ся.
Наві́й, -во́ю, м. Навой, валъ въ ткацкомъ станкѣ. наво́їв два: ве́рхній, горі́шній — находится сзади, — и спі́дній, до́лішній помѣщается ближе къ ткачу, въ нижней части станка, оба идутъ параллельно сидѣнью ткача; у обоихъ на правомъ концѣ по зубчатому колесу, которое называется въ Галиціи также сучка или триб; галицкій триб (въ долішньому навої) для поворачиванія своего имѣетъ еще четыре ручки; для того, чтобы навій удерживался неподвижно, въ зубцы ко́леса упирается ходящій на винтѣ, искривленный брусокъ дерева, различн. формы, назыв. цуґа, а въ Галиціи пе́сик или (въ горішньому навої) сука. Въ каждомъ навоѣ есть выдолбленный желобокъ, называемый ґа́ра, жолобе́ць: въ эти желобки, при помощи особаго снаряда, наз. яштруб, ля́шток, прут, прикрѣпляются куски полотна, къ которымъ привязывается обоими концами осно́ва; послѣдняя навита на ве́рхній навій, отъ котораго проходитъ сквозь начиння и бе́рдо (блят) черезъ маґіль (гал.) подъ штаком къ спідньому навою; поворачиваясь по направленію къ ткачу, верхній навій разматываетъ основу, которая, уже въ видѣ полотна, наматывается на спідній навій. Cм. варстат, кросна. Первыя названія изъ помѣщенныхъ здѣсь — изъ Полтавской губ. (Константиногр. у. Б. Г.), вторыя и третьи — изъ Галиціи (Шух. I. 255; МУЕ. III. 17). Ум. навійчик. Мет. 213.
Неслихано нар. Неслыханно.
Обшукувати, -кую, -єш, сов. в. обшука́ти, -каю, -єш, гл. 1) Обыскивать, обыскать. Їсти хочеться (вовкові). Обшукав він скрізь лисиччину хатку, — нема нічого. Рудч. Ск. II. 7. Обшукав його та й найшов п'ятсот тисяч. Рудч. Ск. І. 202. 2) Искать, поискать. Та нехай вони та громадою воли обшукають. Н. п. 3) Обманывать, обмануть. Жид як не обшукає, то навет і не пообідає. Ном. № 912.
Перевозити, -жу, -зиш, сов. в. перевезти, -зу, -зе́ш, гл. 1) Перевозить, перевезть. Виглядає, чи не где з боярами в гости, — перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. 2) Переправлять, переправить черезъ рѣку. Чи ти, Іване, рибу ловиш, чи ти людей перевозиш? Чуб. V. 785.бабу. Cм. баба. КС. 1887. VI. 480.
Підданка, -ки, ж. 1) Подданная. 2) Крѣпостная. Ум. підда́ночка. Ой пане, папочку, ведем тобі підданочку. Мет. 235.
Приснідати, -даю, -єш, гл. Упустить, утратить завтракая, изъ-за завтрака. Да ти, дівко, свою долю у п'ятінку приспівам, в суботоньку приснідала, в неділеньку согрішила, що до церкви не сходила. Чуб. V. 602.
Румсати, -саю, -єш, гл. = рюмсати. Що ж Хівря? Румсає. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Слобідка, слобідочка, -ки, ж. Ум. отъ слобода.
Нас спонсорують: