Здуми́тися, -млю́ся, -ми́шся, здумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Изумиться. Аж люде здуміли. Калина пігнулася, дівчина здушилася, де воля поділася.
Кубок, -бка, м.
1) Кубокъ. Медом частували з золотого кубка. Що з тих кубків, як повні сліз?
2) — на по́рох. Пороховница для храненія мелкаго пороху, употребляемаго для подсыпки на полку ружья. Ум. кубочок. Стоїть вода у кубочку, — коли хоч, напийся. Ой десь же ти, козаченьку, з кубочка вмивався.
Насади́ти. Cм. Наса́джувати.
Насини́ти. Cм. Наси́нювати.
Неправда, -ди, ж. 1) Неправда, ложь. А неправда ж! я того не казав. 2) Несправедливость. Уступіться від мене всі, що робите неправду. Всякая неправда — гріх. Ум. неправдонька. Неправдонька ваша.
Підсудній, -я, -є. Находящійся подъ судомъ, подсудимый. Йому не минеться; аби трохи де вкрав, то зараз його зроблять підсуднім чоловіком. І що то кажіть? Одколи живу на світі, — не траплялося, щоб підсуднього настановили громадським урядником.
Піняти, -піму, -меш, гл. = пійняти. Руки розставив, щоб кота того піняти.
Потіль нар. = потиль. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе.
Шкарадний, -а, -е. Гадкій.
Шуя, шуї, ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі.