Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубнарь
бубник
бубнило
бубнити
бубній
бубніти
бубнувати
бубнявий
бубнявіти
бубовник
бубон
бубона
бубонець
бубоніти
бубончик
буботати
бубусі
бубух!
бубухнути
бувалець
бувалий
буваличі
бувало
бувальщина
буван
буванець
буваніти
бувати
бугаєць
бугаїв
бугай
бугайкуватий
бугайок
бугайчик
бугало
бугаш
бугаювати
бугаяка
бугаячий
бугила
буглав
бугор
бугу!
буґа
буда
будак
будара
бударажити
буддень
буде
буденний
будженина
буджениця
будз
будзина
будзьок
будзя
будимир
будинковий
будинок
будити
будитися
будище
будівля I
будівля II
будівник
будівництво
будівничий
будка
будний
будник
будників
будниченя
будничка
будніти
будова
будовник
будовця
будочка
будра
будування
будувати
будуватися
будучина
будущий
будущина
будчаний
будчик
будчина
будько
будь-лі
будяк
будячина
будячище
будячок
будяччя
буєн
бужанина
буждеревен
буждиґарня
бужениця
бужина
буз
буза
буздерево
буздигарня
бузина
бузинина
бузинка
бузинник
бузиновий
бузівок
бузів'я
бузімок
бузковий
бузлук
бузний
бузник
бузничний
бузничок
Заканю́чити, -чу, -чиш, гл. Заклянчить.
Клинчастий, -а, -е. Клиновидный. клинчасті — о вышивкахъ въ Галиціи. Kolb. І. 48.
Купина, -ни, ж. Зелень на кочкѣ среди воды, а также и самая кочка. Пнеться, як жаба на купину. Ном. № 9245. У тебе борода, як у лузі купина. Козак бідний убит лежить на купині головою. Макс. Ой твоя мила у лузі над водою умивається зіллєчком-купиною. Чуб. V. 518. 2) = купека. ЗЮЗО. І. 119. Ум. купинка. Пошпотався під Нечаєм коник на купинку, зловив ляшок, скурвий синок, його за чупринку. Гол.
Пилюра, -ри, ж. = пилюга. Конст. у.
Підсаджувати, -джую, -єш, сов. в. підсади́ти, -джу́, -диш, гл. Подсаживать, подсадить кого, помочь взобраться или сѣсть на возвышеніе. Лізь, а я підсажу тебе. Грин. II. 230.
Прийгра, -ри, ж. = пригра. Пасіка роїста на притру вийшла. К. ЦН. 237.
Сповіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. сповісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить, увѣдомлять, увѣдомить. Я один утік і прибіг тебе сповістити. К. Іов. 4.
Страховище, -ща, с. Страшилище. Мир. ХРВ. 69, К. ЦН. 318. Під ногами страховища двигтіла земля. Мир. ХРВ. 129.
Суперека, -ки, ж. Споръ, несогласіе, распря. Будем ми втрьох велику между собою супереку мати. КС. 1882. XII. 501. на супереки́ йти з ким. Дѣлать противъ чьего либо желанія. Іде на супереки з батьком старший син. Волч. у. Ум. суперечка. Де два ходить до дівчини, — буде суперечка. Грин. ІІІ. 229. І межи святими буває часом суперечка. Ном. № 3319.
Шкопиртка, -ки, ж. Палка, которою шкопиртають. Cм. шкопиртати. КС. 1887. VI. 476.
Нас спонсорують: