Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

берва

Берва, -ви, ж. 1) Перекладина, мостикъ. Желех. 2) Вѣтка? Лежали берви бервінковиї, благослови, Боже, і ти, Божая Мати, деревце убирати. Гол. II. 99. (Свад. пѣсня).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРВА"
За́ріб, -робу, м. см. зарібок.
Захланнисть, -носты, ж. Жадность. Желех.
Начинати, -на́ю, -єш, сов. в. начати, -чну, -неш, гл. Начинать, начать. Як начнеш постить, то нічого буде хрестить. Ном. № 131.
Пазуха, -хи, ж. 1) Пазуха. Не грій гадюку в пазусі, бо вкусить. Посл. А воно, як янголятко, нічого не знає, маленькими ручицями пазухи шукає. Шевч. 74. 2) Cм. ґельґів, сокира. Шух. І. 175, 176. 3) На большой лодкѣ, называемой дуб — помѣщеніе для пассажировъ и груза. Вас. 151. Ум. пазушка. Нарвали повнісінькі пазушки огірків. Левиц. І.
Перекрутити, -ся. Cм. перекручувати, -ся.
Плутяга, -ги, м. Плутъ, мошенникъ.
Подриґус, -са, м. Въ выраж.: з подриґусом (уклонитися). Сильно разшаркнувшись (поклониться). Вклонивсь хлопець та ще з таким подриґусом, аж долівку здер. Ов. Л. 250.
Поєдинцем нар. Поодиночкѣ.
Пошмагати, -га́ю, -єш, гл. Постегать. Оце тебе за те по жижках, бра Рябко, так гарно пошмагали, що пан із панею сю цілу ніч не спали. Г.-Арт. (О. 1861. III. 83).
Пущадло, пущало, -ла, с. Ланцетъ для пусканія крови. Херс. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.