Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

берва

Берва, -ви, ж. 1) Перекладина, мостикъ. Желех. 2) Вѣтка? Лежали берви бервінковиї, благослови, Боже, і ти, Божая Мати, деревце убирати. Гол. II. 99. (Свад. пѣсня).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРВА"
Засніти́ти, -ся. Cм. заснічувати, -ся.
Казень, -ні, ж. = казань. Прочувши ж казень, любувались уряду всякого жінки. Мкр. Г. 8. Що це, яку сьогодня писарь казень казав? Новц.
Конфедерат, -та, м. Конфедератъ. А конфедерати знай гукають: «жиде! меду!» Шевч. 138.
Мі́стонько, -ка, с. Ум. отъ місто.
Печать, -ти, ж. Печать. Чуб. II. 272. Ум. печатка.
Позалежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Залежаться (о многихъ).
Поздержувати, -жую, -єш, гл. Удержать, сдержать (многихъ).
Пштирок, -рка, м. Щелчекъ по носу. Вх. Лем. 459.
Усвітити, -чу, -тиш, гл. Освѣтить. Оченьками всю світлоньку всвітили. Н. п.
Феса, -си, ж. Феска. На голові.... турецька феса. Морд. Пл. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.