Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бехати
бехатися
бецман
бецманка
бець
бецьком
бецяти
бечка
бешеги
бешезник
бешиха
бешишник
бешкет 1
бешкет 2
бешкетний
бешмет
бешпет
бешпетити
бештання
бештати
бещад
бждирка
бжів
бжілка
бжола
бжоляникувати
бжук
бжун
бжуніти
бздикати
бздикнути
бздиконути
бздила
бздини
бздіти
бздо
бздун
бздюха
бзина
бзиновий
бзичати
бзік
бзюк
би
бибак
бибка
библійний
библіотека
библія
биґарь
биґасень
биґи збивати
бидзатися
бидзень
бидзкатися
бидзькавка
бидлина
бидло
бидля
бидляк
бидляка
бидлятина
бидлячий
бидлячка
бижба
бизівний
бизівно
бизувати
бийстрик
бик
билень
билет
билець
билина
билисько
билиця
билка
билля
било 1
било 2
билька
бильник
бильце
бильчак
билянка
би-м
бинда
бинджук
биндовий
биндоокий
биндочка
биндочковий
биндюги
биндюк
биндючитися
биненька
бинечка
бинч
бинчати
бинь-бинь!
бинька
бинькати
биньо I
биньо II
биньця
биня
бир! бирр!
бирва
биренька
биречка
бирів
бирка
биркастий
биркати
биркувати
бирнак
бировити
бирочка
бирса
бирсуватися
Амуни́ція, -ції и амуни́ця, -ці, ж. = Муни́ціяЗачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Чуб. І. 219. Як амуницю спорядили і насушили сухарів. Котл. Ен. IV. 58.
За́став, -ву, м. 1) = заставка 2. Грин. І. 25. 2) = застава 1. Будь, братчику, ласкав, лишаєм ті застав: коника вороного, Іваня молодого. О. 1862. IV. 32.
Зімовча́к, -ка, м. Козакъ, живущій въ зімовнику. Козак зімовчак. K. Бай. 5. КЦН. 276.
Ма́ндри, -рів, мн. Бродяжничество. В домівці вже нудяться, за господарство не беруться: мандри пахнуть. Г. Барв. 438. Ще мало у мандрах пропало, мов їх земля проглинула! Мир. ХРВ. 51. Пішов у мандри.
Охандужити, -жу, -жиш, гл. Одурачить, осрамить. Не дай, Господи, єк із москалем зчепиться... так і охандужить. Рудч. Ск. II. 170.
Позмітати, -та́ю, -єш, гл. Сместь (во множествѣ).
Пропищати, -щу, -щи́ш, гл. Пропищать.
Прядіво и прядиво, -ва, с. Пенька, приготовленныя для пряденія волокна пеньки. Вас. 200. Тепер мені погодило, що прядиво не вродило. Н. п. Та на́ тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла. Рудч. Ск. II. 44. І прядива на вірьовки не настачишся. Стор. МПр. 81. Ум. прядивце́. Прядивце чесала. МУЕ. III. 51.
Росхиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. росхили́ти, -лю́, -лиш, гл. Разгибать, разогнуть въ разныя стороны. Вітер жито росхиляє. Мет. 366. Ой із-за гори буйний вітер повіває та вишневий садочок росхиляє. Чуб. V. 798. А я смерти не боюся.... гостоньками обсажуся. — Чоловіче, що ти знаєш, що смерть гостей росхиляє, та й на тебе постягає. Чуб. V. 1093.
Шклярка, -ки, ж. = склярка.
Нас спонсорують: