Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Датува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Датировать.
Дзерка́льний, -а, -е. Зеркальный. Дзеркальні вікна. Мир. ХРВ. 68.
Замуро́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. замурува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Заложиться камнемъ, кирпичемъ. Пійду в черниці, замуруюсь по шию. Г. Барв. 248.
Лучи́ця, -ці, ж. Раст. Chara vulgaris. ЗЮЗО. І. 116.
Люзо́ванець, -нця, м. У гребенщиковъ: названіе верхушки рога. Вас. 163.
Обвалювати, -люю, -єш, сов. в. обвалити, -лю, -лиш и обваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Обваливать, обвалить, отвалить. 2) Валять, свалять (сукно).
Пообхоплювати, -люю, -єш, гл. Обхватить (во множествѣ).
Рудомизий, -а, -е. О волѣ: съ рыжими пятнами на мордѣ. Рудомизий віл. Александров. у.
Сумиряти, -ряю, -єш, сов. в. сумири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Смирять, смирить. Сам Господь єсть правда, сокрушить неправду, су мирить гординю, вознесешь святиню. КС. 1883. VІІІ. 770.
Топорище, -ща, с. 1) Рукоятка топора, топорище. Шух. І. 175, 176. Як утопає, сокиру давав; а як порятують, і топорища жалує. Ном. 2) Въ топорці і келефі — самая палка. Шух. І. 289, 273, 274.
Нас спонсорують: