Дручи́на, -ни, ж. = дрючина.
Когутик, -ка, м. Ум. отъ ко́гут. 1) Ой морозе, морозоньку, добрий чоловіче! Зморозь того когутика, нехай не кукуріче. 2) Самый верхній конецъ смереки. 3) Узелъ на перевязи снопа. 4) Курокъ ружья. 5) Порода продолговатыхъ кислыхъ яблокъ. 6) Раст. Convallaria bifolia.
Красивий, -а, -е. Придающій красоту. Прибігли до його трупу, покропили цілющою водою — він сціливсь; покропили красивою — то був гарний, а це ше кращий став.
Напе́рстник, -ка, м. 1) Раст.: Digitalis. 2) Маленькая мягкая суконная онучка, которою гуцулы и верховинцы обворачиваютъ при обуваніи пальцы ногъ.
Окадькуватий, -а, -е. Коренастый, плотно сложенный. Він чоловік окадькуватий собі: не високий і не низький, не тоненький і не товстий, а так собі кріпкий.
Підштанки, -ків, м. мн. Подштаники, исподніе штаны.
Потугонька, -ки, ж. Ум. отъ потуга.
Пристава, -ви, м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу.
Рухлий, -а, -е. Рыхлый. Земля рухла, скоро копається.
Шатковниця, -ці, ж. Снарядъ для шинкованія капусты. Квасять капусту так; січуть головки на шатківниці....