Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Виманити Cм. виманювати.
Відьма, -ми, ж. 1) Вѣдьма. Гірша відьма вчена, як родима. Ном. № 235. 2) Бабочка махаонъ, длиннохвостка, Papilio machaon. Радом. у. 3) Родъ карточной игры, подобной русскому фофану. КС. 1887. VI. 464. Ув. відьмище, відюга, відюха. Г. Барв. 449. Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. Алв. 83. Проклята відюха причарувала. К. ПС. 46.
Засила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -шлю́, -шлеш, гл. 1) Засылать, заслать. 2) Ссылать, сослать. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. Ном. № 3631. 3) Посылать, послать, присылать, прислать. Засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет. 24. Москалів заслав царь, та й припинили. Черк. у. старості́в засила́ти. Сватать. Заслав він старостів та й хустки побрав.
Купочок, -чка, м. Кучка. Стоїть купочок молодиць і дівчат. МВ. І. 23. Не дав йому Господь діточок купочки, уродилась дівчинка одна одним. МВ. І. 35.
Макови́к, -ка, м. = маківник. Ум. маковичок.
Настелити Cм. настелювати.
Полуденник, -ка, м. Насѣк. Syrrphus. Вх. Пч. II. 27.
Пощасливити, -влю, -виш, гл. Осчастливить (многихъ).
Рушання, -ня, с. Движеніе съ мѣста.
Хмара, -ри, ж. 1) Туча, облако. Це, шо ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки; а те, шо ходить попід оболоками, до то хмара. Чуб. І. 2. Смутно мені та сумно мені, мов я в чорну хмару ввійшла. МВ. І. 89. 2) Множество, масса. Хмарою йдуть люде. Ном. № 7678. 3) заходити в хмару. Фантазировать. 4) хмарою перейти. Пройти безслѣдно. Не журись: хмарою перейде, та й край. Волч. у. Ум. хмарка, хмарочка, хмаронька. За сонцем хмаронька пливе. Шевч. 445. Ясні зірочки — то світилочки, чорні хмарочки, до то свашечки. Мет. 19.
Нас спонсорують: