Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Віта, -ти, ж. Вѣтвь (употребл. преимущ. во мн. ч. віти). Долина глибока, а калина висока, аж на землю віти гнуться. Мет. 80. Ум. вітонька, віточка, вітка.
Заполочни́й, -а́, -е́ Изъ цвѣтныхъ бумажныхъ нитокъ; вышитый цвѣтными бумажными нитками. Тепер шийте заполочний стовпчик. Це більова лиштва, а це заполочна. Черниг. у.
Зрадітися, -діюся, -єшся, гл. = зрадіти. Той чоловік зрадівся. ХС. IV. 16.
Кумочок, -чка, м. Ум. отъ кум.
Незлостивий, -а, -е. Незлобный.
Ніколитися, -литься, гл. безл. Нe хватать, нe доставать времени. Я б тобі й радніший пособити, так і мені так ніколиться. Волч. у.
Обмотати, -ся. Cм. обмотувати, -ся.
Поздумувати, -мую, -єш, гл. Вспомнить (многое). Став здумувати та писати, що в його дома є. Усе, усе поздумував. Чуб. II. 18.
Сніговобілий, -а, -е. Снѣжнобѣлый. Левиц. Пов. 139.
Шестишаговик, -ка, м. Монета въ шесть грошей, три копейки. Драг. 189.
Нас спонсорують: