Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Зоп'ятитися, -чуся, -тишся, гл. Остановиться. Тоді віл зоп'ятився і не став іти до його. Новомоск. у. Як скажеш, пісні він тобі віддав, то пан і зоп'яти́ться. Н. Вол. у.
Ізн.. Cм. зн...
Ло́вчик, -ка, м. Ум. отъ ловець. Желех.
Навміру́ще нар. Ha смерть. Так йому вже навміруще і йшлось.
Напа́рити, -рю, -риш, гл. Напарить.  
Повичавлювати, -люю, -єш, гл. Выдавить (во множествѣ).
Порядкувати, -ку́ю, -єш, гл. Распоряжаться, хозяйничать. Хто ж тут у вас порядкує? — Нема ще нікого, теперечки збіраємось обрать собі свого ватажка. Стор. МПр. 126, 127.
Стримувати, -мую, -єш, сов. в. стрима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Удерживать, удержать.
Уїжджати, -джаю, -єш, гл. = уїздити.
Ф'юкати, -каю, -єш, гл. 1) Свистѣть. Шейк. Также о птицахъ, напр. иволгѣ. Вх. Уг. 278. 2) Развѣваться. Желех.
Нас спонсорують: