Вигрімляти, -ля́ю, -єш, гл. Гремѣть, грохотать. То не хмари по небу громом святим вигрімляють. Здалека грім вигрімляв закотом.
Дзьоб, дзьо́ба́ти и пр = Дзюб, дзюбати и пр. Дзьо́бом сі́сти. Остаться на мѣстѣ, не подвинуться. Дзьобом сидиш, — ні за що рук зачепити, ніде заробити. В кого є худібка, до той якось виборсається, того й на заробітки пустять, а голиш все таки дзьобом сяде.
Жарту́н, -на, м. = жартівник.
Заметли́читися, -чуся, -чишся, гл. = замотиличитися.
Искряний, -а, -е. Искрящійся. Искряні очі.
Кудла, -ли, ж.
1) Всклокоченная голова.
2) Мохнатая собака.
Мі́ряний, -а, -е. Измѣренный. Моє лихо, моє горювання зовсім иншою мірою міряне. Там не міряні милі.
Плющати, -щу́, -щи́ш, гл. = плюскати. Уночі тріщить, а вдень плющить.
Стрільчик, -ка, м. Ум. отъ стрілець.
Флинтованє, -ня, с. Пришиваніе особымъ образомъ (у скорняковъ).