Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Вироїтися Cм. вироюватися.
Віджати I Cм. віджимати.
Голованчик, -ка, м. = головань 1. Гей, гей, та баранчику, гей, гей, голованчику.
Зівака́ нар. — дати. Прозѣвать. Такий то з тебе стрілець, уже й зівака дав.
Летя́чий, -а, -е. = летючий 1. Летячу птицю б'є.
На́дбанок, -нку, м. Все благопріобрѣтенное, нажитое.
Наскакувати, -кую, -єш, сов. в. наскочити, -чу, -чиш, гл. Наскакивать, наскочить. Тут їм назустріч і коні наскочили. Не кінь наніс, але сам молодець наскочив. Оттут би наскочить на його наглою смертю. Мовчи! — ткнула пані, наскакуючи.
Покерувати, -рую, -єш, гл. Поуправлять.
Чістрити, -рю, -риш, гл. Чесать на гребнѣ пеньку, шерсть.
