Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвістний
безвістно
безвість
безвітря
безвічний
безвічно
безвладний
безвладність
безводній
безволосий
безвтішний
безвусий
безвухий
безгласний
безглуздий
безглуздіти
безглуздя
безгодівля
безголовий
безголов'я
безголосий
безгоміння
безгривий
безгрішний
безгрішшя
безгрошев'я
безгубий
безгузий
безґрунтий
безґрунтовний
безґрунтовно
безденний
бездзвінний
бездзвінно
бездиханний
безділля I
безділля II
бездільний I
бездільний II
бездільник
бездільність
бездітний
бездітник
бездітниця
бездітність
бездіяльний
бездоганний
бездоганність
бездоганно
бездолець
бездолля
бездольний
бездольник
бездольниця
бездольність
бездомок
бездонний
бездоріжжя
бездрик
бездровня
бездров'я
бездухий
бездушний
беземстний
безецний
безецник
безецність
безецно
безжалісливий
безжалісний
безживний
безживність
безжурний
безжурно
беззаконний
беззаконник
беззаконно
беззаконня
беззаконство
беззахистний
беззащитний
беззбройний
безздоровний
безздоров'я
безземельний
безземельник
беззубий
безименка
без'їжжя
безкарний
безкарність
безкарно
безкебетний
безкебеття
безклепкий
безклопотний
безклопоття
безклубий
безколірний
безконечне
безконечний
безконечник
безконечниця
безконешний
безконешник
безконешниця
безкоровайний
безкоровайчук
безкосий
безкостий
безкраій
безкрайний
безкрайність
безкрилий
безкритичний
безкритичність
безлад
безладдя
безладний
безладній
Безперемінно нар. Непремѣнно. Уночі безперемінно буду. О. 1862. VІІ. 43.
Викрут, -ту, м. Уловка, увертка. Хто має викрути, не піде в некрути. Ном. № 971.
Відпаріти, -рію, -єш, гл. Оттаять. Замерзне поріг, а як тільки потепліє, то й відпарів зараз.
Забунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтоваться. На Господа вони забунтували. К. Пс. з.
Зду́мувати, -мую, -єш, сов. в. зду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Вздумывать, вздумать, затѣвать, затѣять. Єдин здумав женитися, щоб була чим журитися. Чуб. V. 519. 2) Вспоминать, вспомнить, припомнить. Сказав би веремію, та здумав, що говію. Ном. № 3583. 3) Воображать, вообразить, представлять, представить.
Значіння, -ня, с. Значеніе. К. Кр. 20.  
Нади́хувати, -хую, -єш, сов. в. нади́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дышать, надышать много въ одномъ мѣстѣ или на одно мѣсто. Желех. 2) = надиха́ти. Надихала їх вірою святою. К. М. X. 35.
Пообсапувати, -пую, -єш, гл. Обполоть и окучить (во множествѣ). Як гарно пообсапуєш картоплю, то більша вродить. Екат. г.
Поросправляти, -ля́ю, -єш, гл. Расправить (во множествѣ).
Свіча, -чі, ж. Свѣча. Свіча горить. Рудч. Ск. I. 197. Ум. свічка, свічечка. Свічечка горить, батенько не спить, — не вийду. Чуб. III. 136.
Нас спонсорують: