Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

багатший
багатшити
багатющий
багацтво
багацький
багацько
багач
багачів
багачка
багачня
багаччати
багаччий
багва
багдаль
баглаї
багнистий
багнисто
багнисько
багнити
багнитися
багниця
багнище
багніт
багніти
багнітка
багнітувати
багно
багновиця
багнути
багнюк
багнюка
багня
багнявий
багняний
баговиння
баговіння
багонка
багонник
багор
багрець
багривий
багрий
багрина
багриніти
багрити
багрій
багріти
багро
багровий
багруля
багря
багряний
багряниця
багти
багул
багун
багчи
баґа
баґари
бадвак
баденя
бадилина
бадилля
бадиляка
бадіка
баділля
бадоня
бадуня
бадьо
бадьор
бадьористий
бадьористо
бадьоритися
бадьорний
бадьорно
бадя
баєвий
баєчка
бажаний
бажання
бажати
бажатися
бажити
бажитися
базала
базалучча
базар
базаринка
базарисько
базарище
базарковий
базарний
базарувати
базарь
базарювати
базі
базіка
базікало
базікання
базікати
базічка
базник
базувати
базувір
базь-базь!
базька
базьочки
базя
бай
байбак
байбара
байбарак
байбарзо
байбарис
байбарисовий
байда
байдак
байдара 2
байдати
байдачище
Бокшій, -шія, м. Волъ черный или сѣрый съ бѣлыми боками или бѣлый съ черными или сѣрыми боками. Желех.
Зайди́світ, -та, м. Бродяга, авантюристъ. Пройдисвіте, зайдисвіте, всі дороги знаєм. Гол. І. 261.
Запруча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Начать сопротивляться, освобождаться. Хотів узяти дитину, а воно так запручалося, що я й пустив.
Можні́ти, -нію, -єш, гл. 1) Дѣлаться могущественнымъ, сильнымъ. 2) Богатѣть.
Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл. 1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Чуб. V. 1033. Шинкарочко молода, повірь меду і вина. Чуб. V. 201. 2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї. Г. Барв. 51.
Поперескакувати, -кую, -єш, гл. Перескочить, перепрыгнуть (многое, о многихъ). Ви поперескакуєте до мене. Мнж. 3.
Попідхоплювати, -люю, -єш, гл. Подхватить (во множествѣ).
Узуття, -тя, с. Обувь. У неї ні одежи теплої, ні узуття як слід. Мир. Поп. I. 126.  
Утікти, -чу, -чеш, гл. = утекти.
Хвалення, -ня, с. Хваленіе. Господу воздам хвалення щире. К. Іов. 78.
Нас спонсорують: