Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

багатший
багатшити
багатющий
багацтво
багацький
багацько
багач
багачів
багачка
багачня
багаччати
багаччий
багва
багдаль
баглаї
багнистий
багнисто
багнисько
багнити
багнитися
багниця
багнище
багніт
багніти
багнітка
багнітувати
багно
багновиця
багнути
багнюк
багнюка
багня
багнявий
багняний
баговиння
баговіння
багонка
багонник
багор
багрець
багривий
багрий
багрина
багриніти
багрити
багрій
багріти
багро
багровий
багруля
багря
багряний
багряниця
багти
багул
багун
багчи
баґа
баґари
бадвак
баденя
бадилина
бадилля
бадиляка
бадіка
баділля
бадоня
бадуня
бадьо
бадьор
бадьористий
бадьористо
бадьоритися
бадьорний
бадьорно
бадя
баєвий
баєчка
бажаний
бажання
бажати
бажатися
бажити
бажитися
базала
базалучча
базар
базаринка
базарисько
базарище
базарковий
базарний
базарувати
базарь
базарювати
базі
базіка
базікало
базікання
базікати
базічка
базник
базувати
базувір
базь-базь!
базька
базьочки
базя
бай
байбак
байбара
байбарак
байбарзо
байбарис
байбарисовий
байда
байдак
байдара 2
байдати
байдачище
Безрозумний, -а, -е. Безумный, лишенный разума. П'яний і безрозумний. ЗОЮР. ІІ. 297, 298. Вгамується безрозумне завзяття. К. ЦН. 206. І безрозумна темнота до Дніпра прожогом лине. К. МБ. ІІІ. 243.
Бородай, -дая, м. = бородань. Вх. Зн. 4.
Галуза, -зи, ж. Вѣтвь. Гол. І. 206. Ум. галузка. Ном. № 1045; Галузонька. Є у лісі галузонька. Гол. І. 206.
Жартівни́к, -ка, м. Шутникъ.
Жу́ра 1, -ри, м. = джура. Сідлай, журо, коня вороного, а під мене гнідого старого. Мет. 403.
Заблі́яти, -лі́ю, -єш, гл. Объ овцѣ: заблеять. Вівця забліє. Шух. І. 89.
Козирь, -ря, м. 1) Козырь. До всякої масти козирь. Ном. № 13551. 2) Картузъ (головной уборъ). Паробічка в жупанині, на голові козір. О. 1861. VIII. 19. З) Желѣзная лопата. Терск. обл. Пятигорск. окр. 4) Бойкій, бравый человѣкъ. Вже козирь-дівка — не вам рівня. Шевч. 310. 5) козирем стояти, дивитися. Стоять въ вызывающей позѣ, имѣть вызывающій, задорный видъ. А то ж як? кажуть, стоячи козирем, міщане. К. ЧР. 72. Ум. козирьо́к.
Мо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать.
Роз'яряти, -ря́ю, -єш, сов. в. роз'яри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Разъярять, разъярить. І роз'ярив дружину злую побить Енеєвих прочан. Котл. Ен. 2) Разжигать, разжечь. В його душі Вожу искру Господь роз'яряє. Гол. III. 259.
Шипотіти, -почу, -ти́ш, гл. Шипѣть. Шипотить гадюка. Мкр. Н. 10.
Нас спонсорують: